Пустелі

2022-02-27 19:47:03 Відкрити / Коментувати

2022-02-27 11:40:40 світанок не за горами
у полум'ї зірок
що падають з небес
у відблисках надії
що устеляє загравою
купол над головами

молися всім богам
яких ти тільки відаєш
устели захисними
сітями землю
щоб спалити ворогів
у їхніх звірах
збити їхню хіть
до неналежного їм

світанок не за горами
а гори упадуть на голови
тим хто без дозволу
схоче ступити на землю
нашу землю предків
які нищили віками
усіх зайд і катів

гори упадуть на них
а з тим вони почують
русский военный корабль иди на хуй
русский танк иди на хуй
русский бтр иди на хуй
русский самолет иди на хуй
русский солдат иди на хуй

і небо загориться
і спуститься донизу
Небесного воїнства
лицар
а в його руці
горітиме меч

русский мир иди на хуй
це наша земля Відкрити / Коментувати

2022-02-22 21:11:54 ЗРАДНИКИ

галас століть покровом
лягає на плечі нащадків
зморених у поневіряннях
чорних археологів душ
своїх предків

вирізані на камені
останні слова для спочилих
закарбовано в історії поколінь
які спрагло поклоняються богам
древнішим за час

дими трав спалених віщунками
указують їм напрям але не шлях
і покров що укриває минуле
скоро надірветься

і допоки Аріадна не зшиє його
своєю нескінченною ниткою
існує шанс втекти й сховатися
від всевидющого ока

та на розплату нехай чекають ті
що поквапом ховали мертвих
ті які предків своїх зреклися

їх перші зрадники вже прирекли
на вічні муки замість них
на спокуту замість них
щоби самим спочити з миром
у пеклі Відкрити / Коментувати

2022-02-16 19:40:00 якось загубила ключі
і застрягла у під’їзді
цілуючи замок
хоч і перший поверх
але й не залізеш у вікно
бо там ґрати

якось мала звичку
допиваючи алкоголь
загадувати бажання
і дмухати у пляшку
затикаючи її корком
ніби від цього
воно здійсниться

іноді знаходила чужі ключі
і ховала їх під подушкою
бо тільки так
можна викликати сни
які тобі не належать
і може ти наснишся комусь
хто не належить тобі Відкрити / Коментувати

2022-02-13 00:56:15 #Віршень #Слівафест Відкрити / Коментувати

2022-02-13 00:56:15 Сьогодні відбувся фестиваль Віршень 2022) Відкрити / Коментувати

2022-02-09 21:42:42 ГОРГОНА

поміж скель із лицями людей
де стерв’ятники стежать за живою плоттю
навпомацки кострубатою дорогою
йдеш на свист крил –

він довкола намотується коконом
відлунюється шипінням за спиною
скребеться попід ребрами
роз’ятрюючи незагоєні рани
постатей у скелях

йди і не озирайся на шерхіт
як би не хотілося відгукнутися
на її поклик
звабливий голос
тихий сміх
обіцянки вічного життя

від безсилля породжуються страхи
зачаєні у кам’яних пастках
із обличчями коханців і ворогів
звабленими вигинами ущелин її тіла
де між схилами гніздяться птахи із лицями жінок
від крил і кігтів яких не втекти

йди і не розплющуй очей
спотикаючись на стертих зубцях дороги
подаючи в роззявлену пащу урвищ

йди і не спиняйся
бо узрівши її погляд
камінь стане тобі прихистком Відкрити / Коментувати

2022-02-04 18:15:11 мінлива реальність з обличчями і голосами
твоїх коханців мов внутрішніх демонів
вони зверхні бо їхній шлях то безлюдна пустка
грубі від сотень причин тебе не поважати
брехливі бо ти не одна в їхньому всесвіті
щоночі приходять щоби кошмарити сни
нагадуванням про оманливі почуття і втрати
і біль від роз’ятрених ран ще довго буде пекти
боїшся що це назавжди і нікого не покохаєш
і ніхто не покохає скривджену й поранену
знекровлену печалями і порізану кривдами
ти мов пташка у замкненій від світу клітці
бо ніхто не має права тебе бачити розбитою
бо ти сильна дівчинка
а сильні не плачуть Відкрити / Коментувати

2022-02-02 10:29:56 Всім привіт!

Скоро закінчується мій лот для благодійного аукціону на підтримку Читомо. Є ще нагода перебити (чи ні) ставку Аліни)

Деталі тут:

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=5333581603336026&id=100000527180834 Відкрити / Коментувати

2022-01-28 10:54:30 КУБКИ

оповиті хмарами
по вінця наповнені
спокоєм кубки
хочеш торкнутися
кришталевого скла
золотих рун
але не можеш
вони кружляють
і віддаляються
віднесені вітрами
до острова
що живить ілюзіями
тих хто в омані
шукає спочинку

де у водах океану
оголена дівчина
заклинає хвилі
прийняти її тіло
в обмін на змогу
бути єдиною
хто сповідує спокій
із наповнених кубків
неосквернених
невпійманих
зникомих від чужих
у захмар’ї

від слів палких
розлітається кришталь
і осипаються руни
у благословенні
і наповнює тіло вода
у спокої вічному
лише для однієї Відкрити / Коментувати