У коментарях до анонсу курсу «Журналістика толерантності» пита | ДовгийПес

У коментарях до анонсу курсу «Журналістика толерантності» питають: «А що, це якийсь особливий різновид журналістики? Хіба не вся журналістика має бути толерантною?»
Правильне запитання. І правильна відповідь на нього: говорити про «журналістику толерантності» доводиться саме тому, що критично велика частина журналістів і медіа не практикують толерантність або не знають, як бути толерантними.
Загалом що міцніша, усталеніша здорова практика журналістики, яка працює за стандартами й має адекватну мету, то менше різновидів, жанрів, піджанрів потрібно журналістам, аби описувати свою роботу. Наприклад, англосаксонські медіа не мають поняття «аналітична журналістика» — аналіз є частиною журналістської роботи, і десь його більше, десь менше в залежності від специфіки матеріалу, теми, героїв і видання. Американський редактор не каже журналістам «давайте напишемо матеріал у жанрі журналістського розслідування», він каже let’s find out, а журналісти самі розуміють (і мають із чим звіритись — редакційні правила, прецеденти, досвід), як має виглядати матеріал. А так, коли в практиці діри, доводиться латати їх спецлатками типу «курс журналістики рішень» або «курс журналістики толерантності».