Одна з безглуздих практик онлайн-медіа — «довідки» в кінці пуб | ДовгийПес

Одна з безглуздих практик онлайн-медіа — «довідки» в кінці публікацій. Бекґраунд, себто додаткові факти й передісторія, справді має бути в кінці новини (саме новини) згідно з принципом перевернутої піраміди. Щоправда, якщо якісь факти чи пояснення важливі для розуміння ситуації, то їх можна і треба давати в будь-якому місці тексту, хоч би й у першому реченні. «Довідка» ж, яка розшифровує чи пояснює щось, необхідне для розуміння тексту, в кінці тексту вже ні до чого, адже ця інформація потрібна необізнаному читачеві в процесі читання, а не після. Звички ж перемотувати текст у кінець і шукати там «довідки», а потім відновлювати читання, в людей, як правило, немає.
Припустімо, читає людина новину: «Президент перепідпорядкував НАДУПУ Міністерству тенісу і зв’язку». «Га? Яку дупу?» — дивується людина (але, як правило, не настільки, щоб робити додаткові рухи пальцем або мишкою і шукати в ґуґлі чи деінде, що воно таке і чому). Читає далі, намагається інтуїтивно розібратися, в чому річ, аж у кінці тексту бачить урочисте:
Довідка: Національна академія державного управління при Президентові України (НАДУПУ) — заклад вищої освіти, який донедавна був підпорядкований особисто Президенту…
«А, ось воно що», — думає читач. Але це лише за умови, що він дочитав до кінця. А якщо подумав «тю, фігня якась» і пішов далі гортати стрічку в пошуках інших новин? А можна ж було відразу написати: «Академія державного управління, яка раніше була підпорядкована президенту особисто». Довго? Не довго. Зрозуміло? Зрозуміло.