на роздоріжжі під Запоріжжям з розбитого автобуса луна дитяч | ЛОЗОВИЙ

на роздоріжжі
під Запоріжжям
з розбитого автобуса
луна дитячий спів.
розстріляне віконечко.
дзвенить хлопчача посмішка.
що мами вже нема -
малий не зрозумів.

він думає: заснула.
і щиро так дивується
снігам холодних рук -
вони такі білесенькі.
вона завжди турбується,
щоби в теплі і затишку
знаходився малюк.

та от хотілось пісяти.
а вже і скоро їстоньки.
але замовкла матінка:
напевне, нова гра.
темніє. в небі зірочки.
дай ж цицю, ма, ріднесенька,
давно уже пора!

штанці уже холодненькі,
неначе мамці рученьки,
і дупці так мокресенько.
перевдягни мене!
я спатки ляжу теж.
подбай, я ж ще малесенький,
люблю тебе без меж…

ану давай скоресенько!
візьми оті новесенькі,
які мені бабусенька
купила на весну.
вона ж не бачить нас:
заснула теж старесенька…
малий хоч і стурбований,
а все одно заснув.





#ЛозПоезії