Увесь цей путінський блеф із широкомасштабним вторгненням має | Луганский рыцарь

Увесь цей путінський блеф із широкомасштабним вторгненням має на меті одне - викликати у нас з вами страх і паніку.

Але ви помітили, що страху нема?
Дискомфорт є. Бо всі якось косо-криво почали налагоджувати життя після пекла останніх років. І в мене, наприклад, все зжимається в середині від думки, що туди треба повернутися. І можу тільки уявляти, як від цієї думки тим, хто пройшов гарячі точки.

Втома є. Бо задовбало жити на пороховій бочці із сусідом-алкоголіком, якого періодично хапає бєлка. Це напрягає і втомлює, але з часом до цього звикаєш. Як до Френка Галагера чи, швидше, до Террі Мілковіча, іф ю ноу вот ай мін.

Ну і треба визнати, мобілізація в таких випадках теж є. Вона вже така, не хаотична, а на автоматі. Перевірили зв'язок між собою волонтери. Почистили зброю резервісти. ЗСУ якось підтягнулися, вдихнули на повні груди, на декого аж приємно дивитися. Та що там, навіть поліція і прокуратура у прифронтових регіонах готується, обдумують, мудрують.
Це важливо, що попри дискомфорт, втому, внутрішні срачі, ми здатні до мобілізації.

Більшість українських ЗМІ, треба визнати, дуже виважено ставляться до інформації, намагаються аналізувати, а не нагнітати. Це теж дорослішання.

І важливо, що все це якось без істерик і паніки в суспільстві, за винятком поодиноких випадків.
Спокійно, зважено, подекуди навіть професійно.

Здається, ми таки вчимося жити в умовах перманентного воєнного стану. А це означає, що ніякі технології Кремля по залякуванню і дезорієнтації не пройдуть.

Як то кажуть, не треба лякати їжачків голою сракою ;)