Регіон безкрайніх степів, високих териконів та працьовитих людей - відзначаємо день створення Луганської області.
Мене із Луганщиною звела війна. Там я зустрів широкомасштабне вторгнення. Ця земля полита кров’ю моїх побратимів та багатьох інших найкращих синів України.
Піт та кров так глибоко просочили степ, що стали ґрунтом Луганщини, фундаментом сили її жителів.
Кожна назва міст і сіл рідної області резонують у серцях наших захисників та сімей, що втратили свого оборонця. Гірське, Сєвєродонецьк, Щастя, Попасна, Лисичанськ, Білогорівка та Кремінна - не тільки точками на мапі, це глибокі шрами на наших серцях.
Сьогодні Сили оборони втримують маленький острівець безпеки – тонку лінію життя області. На знівеченій війною території залишаються жити наші люди.
Область живе допоки за неї борються військові, а луганчани – готові повертатися.
Ми продовжимо її славетну історію, звільнимо та відбудуємо наші міста, залишивши нашим нащадкам право панувати у ріднім краї, на рідній землі, де не буде ворогів.
