«Зібрали докупи своїх трьох собак, в мішки. Собаки домашні, вони ніколи навіть не ходили по вулиці. Блювали кожні п’ять метрів. Ми йшли десь 3,5 години. Бачили купу російської техніки, їхні покоцані танки, якісь здоровидла, на кшталт ракетної системи залпового вогню "Буратіно"».
Коли ми дісталися до волонтерів у Співаківці (селище на лівому березі Сіверського Дінця на Ізюмщині), я нарешті побачив українську форму. І просто впав на землю та лежав певний час».
Читайте
історію музиканта Андрія Третьяка про життя та евакуацію з Ізюму, музичні джеми під вибухи та найжаданішу зустріч з українськими військовими на сайті «Внутрішня міграція».
