«Що вдарило боляче — це відчуття біженства. У тебе був дім, було рідне місто, було життя, в якому ти чогось досяг. А зараз ти ніхто. Біжиш у соціальні служби і просиш: “Допоможіть, мені ніде жити”. Тобто ми їдемо з новонародженим сином, і розуміємо, що є ймовірність, що ми ночуватимемо в полі».
Про те, як дитина змінює мислення, як батьки обирають місця тимчасового перебування, користуючись потребами малюка, та полишають улюблені гнізда, в яких прожили все життя,
читайте в історії
маркетологині Луїзи Рижкової.
