Ми – завтра (1) Війна проти РФ однозначно зніме всі наші трад | Михайло Подоляк

Ми – завтра (1)

Війна проти РФ однозначно зніме всі наші традиційні ідеологічні двозначності, двоїстість, конфлікти. Усі ті спекуляції, які дозволяли політичній еліті роками грати в політтехнологічну шизофренію та не дозволяли країні стати справді «єдиною країною з чіткими та єднальними цінностями». Сьогодні Україна з кров'ю проходить історичний процес відокремлення від культурного окупанта, а також ініціації, як культової європейської нації.

З одного боку, ми жорстко відокремлюємося від російської ціннісної та культурної парадигми. А це дуже непросто – росіяни вкладали гігантський ресурс, щоб усіх підминати під свої культурні інтереси. Орда намагалася зачистити будь-які етнічні відмінності, знищити будь-яких пасіонарних носіїв іншого типу культурного та історичного мислення, скоротити будь-які можливості для автономного розвитку. Відтепер немає нічого спільного: ми точно не брати; у нас різний генетичний код; ми по-різному сприймаємо сучасні цінності (у нас – гуманізм, у них – «ріж/ґвалтуй/убивай»); у нас різні етичні імперативи; ми у різних цивілізаційних вимірах. Ми – люди. Вони – конкретна, якщо так можна сказати, «нозологічна одиниця», яка прогресує у своїх важких психічних хворобах із жахливою швидкістю.

З іншого боку, ми проходимо зараз ініціацію як украй суб'єктний глобальний гравець, позбавляючись відомого комплексу «меншовартості».

Хочу одразу сказати, що здобуття своєї ідентичності, свого реального історичного місця – процес завжди важкий та болісний. Багатьом із нас – особливо людям старших поколінь з їхнім консерватизмом – доводиться ґрунтовно переглядати власне життя, відмовлятися від звичних уявлень та ілюзій, які, немов картковий будиночок, розсипалися під час зіткнення з реальністю. І йдеться не лише про сприйняття власної історії та культури. Йдеться про набагато вагоміші речі: про новий набір домінантних якостей сучасного українського суспільства.
Глобальне лідерство, незламна воля, прямий погляд віч-на-віч, рішучість і сміливість, готовність жертвувати собою, масовий героїзм. Ми більше не сидітимемо у світових приймальнях або на гальорках. Ми – на чолі столу, за яким обговорюють нові правила життя людської цивілізації.

Так, на час нашого життя випало найважче випробування, коли зомбі-армія росіян, що ненавиділи світ, нескінченними хвилями безумства накочувалась на наші міста. Але це і наш історичний шанс – зупинити тих, хто своїм божевіллям десятиліттями лякав світ. Такий шанс випадає раз на шість-сім поколінь. Сьогодні ми нарешті відновлюємо й історичну справедливість, повертаючись до джерела своєї європейської історії: Київської Русі – України. На відміну від безрідності та бур'яно-подібності сучасних росіян. Хто вони такі взагалі? Який стосунок до людської цивілізації мають? І чи мають у принципі? Саме ми сьогодні знімаємо з росіян усі їхні брехливі маски.

(Далі буде…)