До війни Валерія багато малювала, але це були тварини. Після н | Паляниця

До війни Валерія багато малювала, але це були тварини. Після нападу росії, дівчина не могла думати щодо малювання, але наважилася та почала займатися улюбленою справою. Вона продовжила малювати бика, ця картина створювалася до війни. Але реалії зараз інші: бик став злий, з потіками крові, український орнамент, в оці славетний вислів наших прикордонників з острову Зміїний. Наступна робота була «Паляниця» - пароль нашої країни.

Дівчині хотілося створювати ще більше українського. Згодом прийшла ідея: народні костюми, які відшивають заново дизайнери та фотографи роблять фотосесії з цих образів, назавжди залишаються на просторах інтернету. Їй здалося, що це гарна ідея залишити ці образи на полотнах. Після цього дівчина побачила на YouTube обкладинку пісні Stefania – Kalush. Подумала, що можна малювати і без обличчя, таким чином картина не асоціюватиметься з кимось, а нестиме якийсь образ українки і кожен бачитиме себе чи іншу людину.

Як дівчина прийшла до того, що це буде Мотанка? З початком війни, вона зібрала всі документи та поклала їх у скриньку, в цій скриньці вже вісім років лежить лялька-мотанка. І вона згадала, що дійсно лялька без обличчя. Власне, так і виникла ідея малювати ляльок.

«Мої картини купують, як в Україні, та інші країни світу. Моя мета – залишити слід у світі. Не дати російським ворогам знищити нашу історію. Україна – вільна, незалежна, навіки жива», - коментує Валерія.