Ми відстаємо. Відстаємо з трьох причин. 1. Не підготувалис | БЕРЛІНСЬКА
Ми відстаємо.
Відстаємо з трьох причин.
1. Не підготувались до війни, і, відповідно, зараз робимо те, що потрібно було зробити хоча б кілька років тому.
Наприклад якби в нас було стільки дронів, така тероборона, такі системи підготовки як зараз на початок вторгнення - втрати були б об'єктивно в рази меншими.
2. Союзники не дають нам вчасно і достатньо зброї.
Західні політики керуються принципом "контрольованої ескалації". Це коли все направлено на те, щоб ми не програли. А не на те щоб виграли.
Це коли вони не мають стратегії по росії, і тому діють дуже ситуативно. Це коли найбільшим страхом є не програш України, а розпад росії. Бо незрозуміло в руках яких Кадирово-Пригожиних опиниться ядерка і що з цим робити.
Якби нам вчасно(!) надали зброю ми б відстояли Бахмут, Соледар, Попасну і багато інших міст.
Нам дали умовні Леопарди не рік чи хоча б півроку тому, а тоді коли ворог вже добре укріпився.
І, звісно, втрати могли би бути в рази меншими.
3. Ворог не стоїть на місці. Вони наситили війська дронами, непогано розібрались зі зв'язком, забезпечили постійну роботу засобів РЕБ і РЕР.
Відпочили артилерійську точність.
Ніщо так не тренує армію, як реальна війна. Бо кожна помилка, купляється кров'ю. Разом це перетворюється в безцінний бойовий колективний досвід.
Вони мобілізували оборонку, інженерів, логістику, заводи і дослідні інститути працюють в три зміни.
Вони розуміють, що програвши можуть втрати країну. А вище керівництво панічно боїться втратити разом з владою життя.
Ми рухаємось повільно, надолужуючи розслабленість попередніх років.
Партнери рухаються повільно, в колективній безвідповідальності боягузливого політиканства.
Росіяни рухаються швидко.
Тому ми відстаємо.
P.S. Бачу, що в коментарях люди емоційно не витримують таких оцінок. Що ж, я висловлюю лише свою думку. І, звісно, я можу помилятись.
Що робити? Готуватись. Максимально мілітаризувати суспільство, вимагати зброю і постійно скидатись на дрони.
Це те, що вирішить хід війни.
