Думаючи про перемогу важливо не пропустити поразку. Плануючи | БЕРЛІНСЬКА

Думаючи про перемогу важливо не пропустити поразку.

Плануючи контрнаступ пам'ятати, що росіяни після цього обов'язково спробують і свій масштабний наступ. Росія вміє грати вдовгу, дешевих людських ресурсів більш ніж достатньо.

Наш великий пісочний годинник наповнений людьми, і люди падають вниз, закінчуються.
Чим більше ми вкладемо зараз ресурсу щоб зберегти людей - тим ймовірніше нам не доведеться потім підписувати якесь принизливе "перемир'я".

Тільки тому, що в розпал війни, ми зарано розслабились і безповоротно втратили єдиний невідновлюваний ресурс - людей.

Міста розсікають дорогі авто, безтурботне життя ресторанів, вечірки.
З одного боку це цілком зрозуміло. З іншого, зараз прості селянські сини порепаними руками вгризаються в землю, тягнучи на собі розпечений метал, ловлячи своїм м'ясом летючий свинець.
І просять про дешеві цивільні дрони. Дрони, які дадуть їм вчасно побачити ворога, вижити, втримати фронт.
Просять і не отримують, десь далеко про них вже майже забули в мирних містах.

Перемога це не точка на горизонті, куди потрібно просто дочекатись щоб дійти.
На горизонті нічого немає, це міраж. Перемога це те, що матеріалізується або зникає в кожен окремий день.
В залежності від того як ми працюємо. І як працює ворог.

А ворог працює в три зміни, нон-стоп.
Чи достатньо працюємо ми в тилу, для фронту?
Недостатньо.
Ми закладаємо поразку просто зараз, її ще не видно, але за якийсь рік-півтора ми побачимо де і коли було закладено системні помилки. Тоді буде пізно.

Зараз ще не пізно.