Давайте познайомимося! В честь того, що моїх друзів вже більш | Мистецтво бути лідером
Давайте познайомимося!
В честь того, що моїх друзів вже більше 3 000. Ми точно не з усіма знайомі особисто і з багатьма дещо тільки поверхнево. Тому, я напишу трохи фактів про себе.
Факт №1. Я виросла в селі.
Багато раз чую від людей, що часто в них стереотип про мене, як про міську фіфу, яка палець об палець не вдарила ще). Ну ось, розкрию вам секрет. В 10 років мама сказала, що моє дитинство закінчилося і далі були: сапання 3-х кілометрові рядків буряків в колгоспі сусіднього села; продавання м’яса, молочки, яблук, картоплі і так далі на ринку з 12 до 22 років, пошуки кропиви по селу, щоб 15 свиней прогодувати; випасання, доїння 3-х корів ще до минулого літа. Досі щороку саджу та викопую картоплю, збираю сіно та буряки з майже 1 га власного городу. Думаю більше вдаватися в подробиці не стану)
Факт №2. В 17 років я посвятила своє життя Богу.
Ще, коли мені було менше року, я сильно захворіла на запалення легень і лікар сказав батькам: «мені шкода, але вона не виживе, народите іншу дитину». Моя мама сказала, що іншої не хоче, хоче, щоб ця жила. Я була першою дитиною. Бабуся поставила всіх на коліна і сказала, щоб всі молилися Богу. І я вижила! Я вважаю, що ще тоді моя бабуся мене посвятила Богу. Хоча, коли я їхала вчитися, то вона пригрозила, щоб я береглася протестантів, так званих «штунді». Не минуло і року, як я почала відвідувати протестантську церкву, а потім працювати в християнській школі, а згодом подалася в Крим, щоб стати місіонером для студентів. Батьки і бабуся то важко переживали. Зараз вже добре то сприймають та поважають віруючих.
Факт №3. Я обрала для себе дві основні цілі в житті.
По-перше, розвивати інших. Вкладати в молодь, допомагати їм рухатись в своєму покликанні. Підтримувати жінок в лідерстві. Наставляти, надихати, вести до нових звершень інших.
По-друге, покращити добробут інших. Поки я почала зі своєї сім’ї. Ми з сестрою вже влаштували батькам три виїздні відпустки (море, Карпати, оздоровчий санаторій). Вони вперше лише в 56 поїхали відпочивати разом. І за рахунок грошей своїх дітей. Ще дуже хочу, щоб вони поїхали за кордон. Мрію, щоб наступні 30 років, на пенсії в них було дуже багато яскравих моментів життя, яких вони були позбавлені до цього, важко працюючи, щоб утримати сім’ю та дати своїм дочкам все можливе. Прийшов час для них – приймати. А нам віддавати. В майбутньому, мрію взяти участь в розбудові нашої країни, щоб розвивати людей та покращувати її добробут. Хочу привнести свій значимий внесок в нашу неньку. Поки лише на шляху до цього…
Факт №4. Вже 11 років, як працюю в студентському русі ССХ.
Почала зі студентського працівника в Сімферополі, потім стала регіональним координатором і три останні роки – виконавчий директор по Україні. На наших плечах, 1.6 млн студентів, в кого шалений потенціал і впливаючи на них сьогодні, ми робимо неабиякий внесок в розбудову нашої країні вже завтра.
Факт №5. Я відвідала 20 країн світу.
З них, лише дві через відпусту, всі інші по роботі та навчанні. Ніколи не забуду, як 8 років тому написала на листочку: «хочу поїхати в Норвегію». І перша країна, яку я відвідала була саме Норвегія. Через пів року написала – Англія. Друга країна була саме Англія. Ну це про вірність Божу та мою наївність)
Факт №6. Я вивчила та вивчаю англійську самостійно.
11 років тому, коли я прийшла працювати в ССХ. То перший мій робочий день був в швейцарському таборі в Криму. Всі говорили англійською, а я і двох слів не могла зв’язати. Ходила хвостиком за перекладачем і відчувала себе неповноцінною. А потім плюнула і сказала собі: «Тю, так візьми і вивчи!». Досі вивчаю, але вже виступала англійською на радіо BBC в Уельсі, дала 30 презентацій в США, була спікером в Польщі, ну ще все попереду). Вірю,що можливості приходять, коли ти до них готуєшся!)
Далі буде
