Адвокатське бюро Максима Хартова

2022-08-22 13:13:59 Коли і як українці втрачають громадянство

З урахуванням положень Конституції та міжнародних договорів, Закон про громадянство України визначає три підстави для його припинення:
1) внаслідок виходу;
2) внаслідок втрати;
3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Перший випадок (вихід) поширюється на тих громадян України, які постійно проживають за кордоном. Вихід стосується і їхніх дітей, в тому числі усиновлених.

Вихід допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України. Не «відпустять» громадянина лише тоді, якщо йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якого є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню.

Підставою для втрати може бути добровільне набуття повнолітньою особою громадянства іншої держави (коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття).

Добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою, також може мати наслідком втрату громадянства України.

Але в цих випадках Україна має переконатися, що такий «зрадник» після втрати громадянства не стане особою без громадянства.

Звісно, також можна втратити громадянство України, якщо його прийняття було наслідком обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Сфери відповідальності
За профільним законом, опікуються питаннями процедури припинення громадянства одразу декілька органів. Це спеціальна Комісія при Президентові, яка розглядає заяви про вихід, подання про втрату, а також документи про припинення з підстав, передбачених міжнародними договорами. Вона ж вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань. Організаційне та інші види забезпечення діяльності Комісії здійснюються Офісом Президента.

Державна міграційна служба є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. Вона, зокрема, готує ті самі подання про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилає їх на розгляд Комісії з питань громадянства.Також вона скасовує прийняті рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках подання неправдивих документів під час набуття або невиконання обов’язку вийти з громадянства іноземної держави. ДМС, крім іншого, веде облік осіб, які припинили громадянство України, осіб, стосовно яких у межах повноважень здійснюються провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
Міністерство закордонних справ України, посольства та консульські установи України приймають заяви разом з необхідними документами щодо виходу з громадянства України, перевіряють правильність їх оформлення, наявність підстав. Також вони готують подання про втрату особами громадянства України. Всі матеріали зрештою направляються також Комісії при Президентові.

Ну і ключовою фігурою у питанні втрати громадянства є, звісно, Президент України. Саме він приймає рішення про припинення громадянства. І в усіх випадках датою припинення громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України.
Подписаться на канал Відкрити / Коментувати

2022-08-21 12:08:41 Військовозобов'язані українці зможуть виїжджати за кордон під заставу (роз’яснення першого віце-прем'єра, міністра економіки Юлії Свириденко)

ФОПам та юридичним особам приватної форми власності дозволили з 1 вересня виїжджати з України за умови внесення застави, але всього на 7 днів.

Для виїзду за кордон керівнику підприємства або ФОПу треба буде подати відповідну заявку. Щоб скористатися можливістю виїзду за кордон, потрібно відповідати визначеним критеріям:

- своєчасно подати податкову звітність;
- не мати заборгованості зі сплати ЄСВ;
- виплачувати середню заробітну плату по юридичній особі чи ФОПу не менше 20 тисяч гривень.

Також підприємець повинен внести на власний ескроу рахунок в Ощадбанку заставу у розмірі 200 тисяч гривень. Ці гроші повернуться власнику після того, як особа, що була у відрядженні, повернеться до України. В разі порушення умов відрядження заставу перерахують на потреби Міністерства оборони, а підприємство не зможе більше ніколи оформити нові дозволи на виїзд співробітників за кордон, а вже діючі будуть скасовані.

У відрядження за кордон зможуть виїхати не більше 10% від загальної кількості працівників, але не більше 10 осіб.
Подписаться на канал Відкрити / Коментувати

2022-08-19 14:12:50 Хто може працювати дистанційно

Законодавство не містить переліку робіт, які можуть виконуватися дистанційно. Роботодавець самостійно приймає рішення, чи може робота виконуватися поза межами підприємства. Наприклад, працівники, що здійснюють продаж товарів у магазині або залучені до виробництво на заводі, можуть працювати виключно на території підприємства.

Однак, якщо це робота, наприклад, адміністративна, її можна виконувати поза межами приміщення роботодавця. Такого працівника можна перевести на дистанційну роботу.

Крім цього, у разі можливості і наявності ресурсів закон дозволяє переводити на дистанційну роботу:

• вагітних жінок;
• працівників, які мають дитину віком до трьох років або доглядають за дитиною до шести років (за медичними показаннями);
• працівників, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
• батьків чи опікунів дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• працівників, щодо яких на робочому місці були вчинені дії з ознаками дискримінації - тимчасово на два місяці.
Подписаться на канал Відкрити / Коментувати

2022-08-18 15:00:25 Закон щодо розширення переліку осіб, які не підлягають призову під час мобілізації, опубліковано

18 серпня 2022 року в газеті «Голос України» офіційно опубліковано Закон № 2491-IX «Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо розширення переліку осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації».

Документ набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування (19 серпня 2022 року).

Згідно зі змінами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягатимуть також жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Подписаться на канал Відкрити / Коментувати

2022-08-17 11:59:49 Командири військовослужбовців зможуть посвідчити їхні заповіти: Кабмін погодив відповідну постанову

Кабінет Міністрів України своєю постановою вніс зміни до Порядку державної реєстрації заповітів та спадкових договорів у Спадковому реєстрі.

Постановою передбачається, що в умовах воєнного стану посвідчувати заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки i оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, зможуть не тільки нотаріуси.

Таке право отримали також командири (начальники) цих формувань (органів) та інші уповноважені таким командиром (начальником) особи.

Після посвідчення відповідні уповноважені особи мають надіслати заповіт через Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції чи його територіального органу для забезпечення його реєстрації нотаріусами у Спадковому реєстрі.

Водночас, зазначеною постановою Кабміну встановлено строк у 2 робочі дні після отримання територіальним органом Мін’юсту заповіту, протягом яких забезпечується передача заяви про реєстрацію такого документа, посвідченого особою, яка в умовах воєнного стану відповідно до законодавства має право його посвідчувати, до Реєстратора. Останній же, протягом 3 робочих днів після отримання на зберігання такого заповіту здійснює його державну реєстрацію у Спадковому реєстрі.
Подписаться на канал Відкрити / Коментувати

2022-08-16 14:42:22 Рада разрешила не выпускать под залог подозреваемых в корректировке огня и дезертирстве

Верховная Рада приняла во втором чтении законопроект №7431 о внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины (об избрании меры пресечения к военнослужащим, совершившим военные преступления во время действия военного положения), которым предусматривается применение только меры пресечения в виде содержания под стражей к военным, которые подозреваются или обвиняются в неповиновении командирам, дезертирстве, самовольном оставлении поля боя.

Законопроектом предлагается дополнить статью 176 Общие положения о мерах пресечения Уголовного процессуального кодекса новым пунктом следующего содержания: Во время действия военного положения к военнослужащим, подозреваемым или обвиняемым в совершении преступлений, предусмотренных статьями 402-405(неповиновение, угроза насилием начальнику, оставление воинской части), 408 (дезертирство), 429 (самовольное оставление поля боя) Уголовного кодекса Украины, применяется исключительно мера пресечения, определенная пунктом 5 части первой настоящей статьи (содержание под стражей).

Изменениями к статье 183 Уголовного процессуального кодекса (Содержание под стражей) предлагается предусмотреть, что следователь судья вправе не определять размеры залога для, в том числе военнослужащих, подозреваемых в дезертирстве или самовольном уходе из воинской части и в отношении подозреваемых в совершении преступления, предусмотренного статьей 14 Несанкционированное распространение информации о направлении, перемещении оружия, вооружения и боевых припасов в Украину, движении, перемещении или размещении Вооруженных Сил Украины или других образованных в соответствии с законами Украины военных формирований, совершенное в условиях военного или чрезвычайного положения), то есть в отношении корректировщиков огня.
Подписаться на канал Відкрити / Коментувати

2022-08-16 10:11:09 Верховна Рада ухвалила закон про примусове вилучення майна під час війни

Верховна Рада 15 серпня підтримала спрощення процедури примусового відчуження та вилучення майна в умовах воєнного стану. Законопроєкт №7605.

Законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану" передбачає, що відчужувати та вилучати майно можна на підставі рішення РНБО на пропозицію, погоджену з обласною військовою адміністрацією.

Документ передбачає компенсацію відчуженого майна коштом державного бюджету (протягом п'яти наступних бюджетних періодів). Але за умови, що адреса майна, зазначена в акті про примусове відчуження або вилучення, не перебуває на тимчасово окупованій території станом на дату такої компенсації.

Законопроєкт дає змогу примусово вилучати обладнання, яке може використовуватися для діяльності оборонно-промислового комплексу та щодо якого існує ризик переривання його функціонування – через те, що воно перебуває на території України, де є загроза тимчасової окупації, та межі якої розташовані на відстані не більше ніж 30 км від району ведення бойових дій чи тимчасово окупованої території.

Відповідно до законопроєкту, рухоме та нерухоме майно може бути передано до управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Очікують, що новий закон, зокрема, дасть можливість прискорити термін переходу промисловості на військові рейки, особливо важкої промисловості та машинобудівної галузі.

"У період дефіциту важкого озброєння та боєприпасів, поряд з отриманням необхідного від наших союзників, дозволить налагодити власний механізм забезпечення наших Збройних сил необхідним озброєнням та амуніцією", – уточнюють у пояснювальній записці.
Подписаться на канал Відкрити / Коментувати

2022-08-15 11:58:04 1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;

1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;

4) перебування всупереч вимогам Закону «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні у близької особи;

4-1) наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом «Про запобігання корупції»;

5) припинення повноважень посадових осіб;

6) неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (норма діє з 19.07.2022).

Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Подписаться на канал Відкрити / Коментувати

2022-08-15 11:58:04 Звільнення за ініціативою роботодавця: підстави та умови
Згідно з вимогами статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;

10) призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

КЗпП забороняє звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Проте у період дії воєнного стану допускається звільнення такого працівника з ініціативи роботодавця (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, або першим робочим днем після закінчення відпустки (стаття 5 Закону №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із змінами та доповненнями)).

Важливо: у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України, яка передбачає розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Статтею 41 Кодексу законів про працю України передбачено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, такий договір може бути розірваний у наступних випадках: Відкрити / Коментувати

2022-08-12 10:25:27 Як власнику житла «виписати» особу без її згоди: роз’яснення
Існує позасудовий і судовий порядки зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка в ній зареєстрована, але не проживає протягом певного часу.
Якщо ця людина добровільно не вирішила це питання, то потрібно звертатися до суду із позовною заявою про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом втрати особою права користування ним (ст. 72 Житлового кодексу України).
Статтею 405 Цивільного кодексу України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Згідно Житлового кодексу УРСР, членами сім’ї є дружина (чоловік), їхні діти, батьки та інші особи, які з ними проживають і ведуть спільне господарство. Такі особи користуються житловим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їхньому заселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Водночас припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. За погодженням власника, співвласника і/або членів його сім’ї можуть вселятися і інші особи.

Кількість зареєстрованих осіб у житловому приміщенні впливає на умови проживання в ньому — наприклад, на:
- право отримувати житлові субсидії;
- оплату комунальних послуг та послуг з утримання будинку.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до вказаної норми закону при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності.

Право на користування житлом не може втратити ні власник житла, ні співвласник (в тому числі власник частини житла).

Отже, не визнається такою, що втратила право користування житловим приміщеннями особа при наявності поважних причин не проживання. При чому такі причини і термін зберігання права на користування житлом встановлюються судом. Оскільки вичерпного переліку таких поважних причин немає, поважність відсутності особи визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Деякі причини і терміни їхнього впливу вважаються поважними відповідно до закону та повинні застосовуватися судом в будь-якому випадку. Вони встановлені пунктами 1-7 частини 3 статті 71 Житлового кодексу України і стосуються наймача і його членів сім’ї. Також, не можна визнати таким, що втратив право на користування житлом, і членів сім’ї наймача (або його самого), які забронювали на час відсутності таке житло (ст.73-75 Житлового кодексу України).

Позовна заява про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом втрати особою права користування ним подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходженням жилого приміщення.

Перелік документів, які додаються до позовної заяви:
- копія паспорта та ідентифікаційного коду позивача;
- копія документа, який підтверджує право власності позивача на житловий будинок;
- довідка про склад сім’ї;
- акт обстеження житлово-побутових умов домогосподарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб;
- підтвердження сплати судового сбору.

Після набрання судовим рішенням законної сили, необхідно звернутися із заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до центру надання адміністративних послуг.
Подписаться на канал Відкрити / Коментувати