Лисяче лігво

2022-01-19 12:32:24 Кожне речення, сказане між нами
Починалося і закінчувалося твоїми губами
І кожне слово наче вдих,навіть без "лапок"
Так,що не вийде переписати під шумок

І з кожним правильним апострофом
Недолугою комою та інколи крапкою
Розливаєшся мені у грудях темним чорнилом
Навіщо тобі забирати залишки мого спокою?

Зимовий альбом погане місце для літніх секретів
І наші фото загубились серед сотні непотребу
Ти опадала буквами,тікаючи від ожилих моментів
Які ми створили і які перетворились у нещадну юрбу

Але я чекатиму тебе в алеї на лавці
Де почався наш перший спогад
Який не загубиться у тумані вранці
І кине тобі заспокійливий погляд Відкрити / Коментувати

2021-12-23 22:15:52 Це момент на якому я замовкаю
Віддаюся тобі,як невідомій хворобі
Хворий і сонний за тобою споглядаю
Цей жар, тремтіння і думки завдяки тобі

Казали,я зрозумію,коли стану дорослим
Казали, зрозумію,що потрібно робити
Зрозумів що мене обдурили й зробили крайнім
І я зовсім не знаю,як кохати

Не допоможе ні швидка ні вакцина
Без користі будуть народні методи й трави
Ти моя хвороба, прекрасна й невиліковна
Твої симптоми замінюють ранковий ковток кави

Я помру від запалення тобою
Не поїду в стерильні лікарняні палати
Згорять легені, наповнені чистою жагою
І свого кінця від тебе буду чекати Відкрити / Коментувати

2021-10-07 22:56:43 Ти любиш американо
З білим,як сніг,молоком
Як хмари вдосвіта рано
І цукру,де пакетик на двох

Ти не любиш солодке і лайку
Надмірну тривогу і стрес
Любиш кицю ти зранку
І наспіх запечений кекс

Сховалась,як зоря за горами
Не знайде кудлатий астроном
Непомітно обнявши руками
Забрала з собою у сон Відкрити / Коментувати

2021-10-07 00:29:19 Чорний дим затягнув локомотив
Перший рейс за десяток років
Покинув прихисток з болю і сірого неба
Мій маршрут - додому із пекла

Ціна квитка всього лиш мій спокій
За всю розруху та ницість що приносив
І кожне сиве у волоссі пасмо
Моє за злочини клеймо

У вікнах по кадрах минає
Всі смерті,вся біль,все це я
Цей пейзаж мене забавляє
Пора творити нові злодіяння

Я не хворий і точно не псих
Я повернувся ще кращий ніж був
Не витрачай намарно свій вдих
Ще мить і ти навічно заснув

Я живий,я в плоті,я вже тут
Хочеш пустити сльозу?
Вже надто пізно,мій друг
Схоже,передають нову грозу Відкрити / Коментувати

2021-08-08 22:28:16 Лічені хвилини до повстання
Ворони накликають згубні вогні
Зрівнявши з землею усі надбання
Ангел смерті розправив крила вдалині

Спіймався у павутині,втонув у брехні
Голос минулого кричить і лякає
Пройди через пекло та опинися на дні
Совість померла і вже не благає

Невже це справедливо?
Сумнів в очах і зрада в душі
Так,це справедливо
І до твого болю боги глухі

Піднімись та клич на підмогу
Ніхто не забутий,ніхто не прощений
Марнуй свої останні подихи
Зрада породжує помсту Відкрити / Коментувати

2021-07-01 21:22:15 #поетота

Сховати б думки у ніч
Змушую себе на згоду
Ти для мене неначе річ
Знаходжу себе тут знову

Тримай відстань між нами
Голоси в голові не будуть стихати
Не задумуй нічого між нами
Вони кажуть,я зрадник,але не можу згадати

Мені кажуть,що все буде добре
Як я захочу та зроблю
Та моя свідомість вже хвора
І хоче лише болю

Я намагаюсь боротись
Але все навколо незмінне
Я намагаюсь сховатись
Але ти ніколи не зникнеш Відкрити / Коментувати

2021-06-16 01:23:19 #поетота

Я бачу своїх демонів
Та радо їх вітаю
Горю при тисячі Кельвінів
Батьку,я вмираю

Кожен погляд у дзеркало
Забирає мене по шматочку
Світло в очах померкло
Тінь оселилася в кожному куточку

Кожного насягне смерть
Чиясь поетична, красива,жива
Когось зловить і розірве ущент
Хтось помре,не зустрівши дивá

Коли я бачу відображення
То бачу незнайомця в крові
Криве, усміхнене зображення
Розмиваюся,де я,а де він?

Світанком розілююся світом
Щоб день смажив як піч
Вечір розірве світло ножем
І ще раз сховаюсь у ніч

Знову в неволі,знову один
З своєю пародією на самоті
Я значно гірше,я не він
Залишиться тільки крик у німоті Відкрити / Коментувати

2021-05-07 22:06:41 #поетота

Поеми,вкриті попелом та ніччю
Ніким не бачені,не знані
Чия душа стала чиєюсь річчю
І вперлась у безмовне "Ні"

Гидким дощем стукає по серцю
Чи грозою нищить все нутро
Безнадійно пробираюся у фортецю
Де знову повісять бридке тавро

Скільки ще штурмувати?
Скільки ще поляже братів?
Ці втрати не зможу римувати
Війни виграються без віршів

Шеренги розбиті як проза
Непоховані мертві слова
І поети мечам не загроза
Лиш у поезії на обличчі сльоза Відкрити / Коментувати

2021-05-06 21:58:21 Зі смертю часу – і смерть помре. Відкрити / Коментувати

2021-05-06 21:57:59 не вічна навіть смерть Відкрити / Коментувати