Сьогодні річниця смерті Майстра... Не віриться, що вже ціл | Майстерня 55
Сьогодні річниця смерті Майстра...
Не віриться, що вже цілий рік ми приходимо у 55 аудиторію і не бачимо там Леоніда Вікторовича. І лише його портрет на стіні по-господарськи дивиться на рідну аудиторію. Так, час минув, але ми не на секунду не забуваємо нашого Майстра.
Ми згадуємо Леоніда Вікторовича як величезного професіонала своєї справи та рівняємось на нього в роботі. Часто роблячи щось, ми ловимо себе на думці: «А що сказав би Майстер?». Ми переглядаємо уривки з його чудових постановок та надихаємося. Часто обговорюємо його методи та принципи роботи. Згадуємо давні поради та побажання, які він сказав кожному з нас у певний потрібний момент і намагаємось стати найкращими акторами та режисерами не лише заради себе, а й для нього.
Ми згадуємо Леоніда Вікторовича як людину з великим серцем. Він став не просто Майстром, а справжнім Вчителем для всіх нас. Чотири набори студентів Майстерні 55 відчули його любов, підтримку та ласку. Він був поряд з нами, коли ми робили свої перші кроки у професію та просто в життя. І кожної секунди цього шляху Леонід Вікторович був поруч, підтримував і вірив у кожного.
Ми згадуємо мудрість Леоніда Вікторовича. Згадуємо його світлу батьківську посмішку і на душі стає теплішим, хай і трохи сумно. Ми знаємо до якого театру прагнув наш Майстер і вдячні за те, що він заклав усі необхідні знання в нас самих. Ми продовжуємо займатися мистецтвом та працювати пам'ятаючи про нього.
Ми продовжуємо справу Леоніда Вікторовича всі разом і віримо у чесний, глибокий та щирий театр, який здатен хвилювати, який змушує глядача відчувати. Ми віримо в театр!
Дякуємо за все, Майстер! Свіча горітиме…
