Сьогодні День пам’яті Героїв Небесної Сотні.
9 років тому на Майдані пси Януковича розстрілювали учасників Революції Гідності.
Більша частина вбивць зараз переховується на росії.
У ті ж дні росія і почала агресію проти України, здійснюючи окупацію Криму.
Тяжкі випробування, що випали тоді на нашу долю, почали активно формувати нас як єдину націю.
Це ж відбувається і зараз.
І я часто питаю себе: а чи гідні ми героїзму Небесної Сотні? Чи робили ми достатньо, аби не зрадити пам‘ять про них?
Сьогоднішні події показують, що так. Я переконаний, що вони пишаються нами.
Та, на жаль, за ці роки до числа наших полеглих Героїв додались ще тисячі імен. Імен тих, хто боровся за вільну Україну.
І ми мусимо продовжувати їхню справу.
Щоб наступні покоління українців могли жити у своїй державі, не маючи тих страждань, через які проходимо ми. Щоб нам і перед ними ніколи не було соромно.
Бо справжня пам‘ять — не лише меморіальні таблички чи пам‘ятники.
Наші справи на благо України і є найбільш гідним вшануванням жертовності кращих з нас.
Пам‘ятаймо про це.
Працюємо на перемогу.
Перемагаємо заради України.
