Чи можна намагатись жити під час війни нормальним життям? Гарний пост на цю тему вчора зробив Feddos, головний меседж такий: якщо б ви були в окупованому місті зараз (а дехто знаходиться у такому) ви би мріяли мати змогу робити звичайні речі. Тож, якщо ви можете: катайтесь, працюйте, допомагайте, фотографуйте, пийте каву… Єдине, що додам - забувати про війну, про жертви, про тих, хто прямо зараз боронить країну, не можна ні на хвилину. Але перестати при цьому жити життям - це саме те, чого бажає ворог - російські фашисти. Для мене, наприклад, гарний рецепт життя: допомога армії та людям кожен день, наскільки можу + родина + робота + навіть відпочинок. Кожен робить свою спрваву і ми повинні всі разом бути найкращою та найсильнішою нацією. Вміти жити в такий час - це теж наша сила!
