Цензор.нет поговорили з Олександром Андрієвським — бійцем 72 | Меланчине життя і книжки
Цензор.нет поговорили з Олександром Андрієвським — бійцем 72 бригади та власником малого видавництва під назвою "Стилет і стилос".
У статті дуже багато про особисте, Майдан 14-го, добробат і контракт, гарячі точки на Донбасі. Але також є про книжки: навіщо, чому і для кого.
Уривки про книжкове, можливо десь вирвані з контексту:
Я думав про те, що зараз багато людей читають, що це модно і популярно. Тепер я розумію, що в Україні насправді читає дуже маленький відсоток людей, ще менший – купляють книжки. І з останніх якась частина орієнтована на російські книжки, завезені контрабандою. Вони дешевші, відповідно, доступніші. Правда, це не означає, що це якісна література.
Ми будемо популяризувати цю мілітарну поезію сторічної давнини, яка насправді становить величезну частку української літератури. І паралельно популяризувати образ сучасних ветеранів війни з Росією.
Половину збірки "Українська мілітарна поезія" ми робили за принципом, що це будуть відомі автори, але абсолютно невідомі їхні тексти.
Тому я і хотів зробити щось круте, щоб бійцям було не соромно поставити це на поличку в бліндажі.
Всі тексти підбирав за принципом "народного надбання", бо на купівлю авторських прав треба чимало грошей.
Зараз працюємо над наступними книжками: любовна лірика українських модерністів 20-30х років, Ернест Юнґер, "Гіперіон" Фрідріха Гьольдерліна.
Таким чином хочемо і повернути ці забуті імена, і водночас робити гарні, стильні книжки українською, аби нове покоління, скажімо, не мало потреби знаходити поганенькі російські переклади якогось класичного автора.
Ми думали, що будемо віддавати частину прибутків, наприклад, фонду "Повернись Живим", який допомагає армії. Але зараз, на жаль, ми швидше боремося за виживання та поєднуємо видавництво з іншою роботою.
У видавництва є свій телеграм канал: @stiletto_stylus
А отут можна купити книжок.
