Від початку широкомасштабного вторгнення багато доводиться пра | Спілка мемологів України

Від початку широкомасштабного вторгнення багато доводиться працювати із російським контекстом і російськими "джерелами" (як і багатьом колегам). В принципі всі ми уявляли приблизно, в якому лайні живуть росіяни. Це було на якомусь можливо стереотипічному сприйнятті росіянина, як алкоголіка, який б'є дружину, дає на лапу і перебуває в табірному, тюремному та совітському культурному просторі. Це все в голові вкладалося в голові в кілька речень і надто в це все не хотілося заглиблюватися, аби не травмувати власну психіку.

Втім, коли ось це заглиблення, власне, відбулося, то виявилося, що попередня стерепотипізація росіян - це ще були компліменти на їхню адресу. А глибина хтоні, в якій вони живуть не піддається жодному виміру.

Це злидні (не через те, що держава не забезпечує, а через те що ніхто не хоче працювати), постійний кримінал навколо, насилля по відношенню до жінок і дітей, пофігізм усіх до останньої держструктур на те, що вони мали б робити. Відсутність суспільної моралі (про яку вони люблять нескінченно звиздіти), як категорії, ненависть один до одного. І все це вони самі собі називають або "величчю", або "загадкай рускай души" (в залежності від глибині болота).

Їх навряд можна порівнювати із гітлерівськими нацистами, бо це падіння на дно цивілізації значно глибше.
Росіяни - дійсно унікальна нація. Іншої такої немає. На таке лайно ніхто більше не здатний.