Майже всі, кому я благовістив, вважають, що Бог після смерті буде оцінювати людей по добрим справам. Я і сам раніше так думав: «Якщо людина зробила 50% +1 добру справу, то попаде в рай, якщо менше - в пекло. Я, в принципі, людина непогана, тому мені не потрібно хвилюватись, навіть якщо Бог є». І тоді виходить, що зі мною все норм і Спаситель мені не потрібен.
Щоб розбити цей стереотип, я навожу приклад з тортом.
Скільки відсотків Г можна додати у весільний торт?
Якщо 49%, то я б їв такий торт?
А якщо 10% або тільки 1% зверху у вигляді вишеньки?
Тож якщо я не хочу їсти такий торт, то чому Бог має?
