Міністерство юстиції України

2021-04-06 14:03:20 ​​Якщо ви маєте земельну ділянку , користуєтеся нею, але вона зареєстрована до 2004 року, то, швидше за все, повноцінно розпоряджатися ви нею не можете . Це тому, що в неї немає кадастрового номера. А значить, ділянка не внесена в кадастр.

То що ж треба зробити, щоб отримати кадастровий номер

Крок 1: Зверніться до сертифікованого інженера-землевпорядника (знайти їх перелік можна на сайті Держгеокадастру : https://land.gov.ua) або до відповідної організації та замовте розробку технічної документації із землеустрою на кожну земельну ділянку.

Крок 2: Подати документи до органу Держгеокадастру за місцем знаходження земельної ділянки. Хто може це зробити:
інженер-землевпорядник через вебпортал електронних послуг;
ви особисто у Центрі надання адміністративних послуг.

Для подачі потрібні такі документи:
заява про державну реєстрацію земельної ділянки;
оригінал документації з землеустрою;
електронний документ з відомостями про земельну ділянку.

Після подачі ваші документи перевірятимуть на відповідність державним вимогам. Якщо подавав землевпорядник – на це піде до 7 днів. Якщо ви – до 14 днів.

Крок 3: Отримайте витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Крок 4: Зверніться до реєстратора прав власності, наприклад, до нотаріуса, для того, щоб зареєструвати право власності на земельну ділянку. У результаті маєте отримати витяг з реєстру прав власності про реєстрацію.

Державний акт та витяг з реєстру прав власності і будуть засвідчувати ваше право власності на земельну ділянку.

Після цього – справу зроблено: ваша ділянка має кадастровий номер, а ви – можливість проводити з нею будь-які операції Відкрити / Коментувати

2021-04-06 14:03:20 ​​Всі ми є споживачами житлово-комунальних послуг , які нам повинні надаватись своєчасно та якісно. З іншого боку у нас, як у споживачів цих послуг, є також обов’язок своєчасно та в повній мірі розраховуватись за надані нам послуги.

Тож, яку відповідальність несуть споживачі за несплату за комунальні послуги

До боржників може застосовуватись відповідальність у кількох формах:
Стягнення пені.
У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Припинення надання комунальних послуг.

Виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, так як факт заборгованості за ці послуги не є підставою для виселення. У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах , інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно , крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Водночас, якщо сума заборгованості (станом на березень 2021 року) буде більшою ніж 120000 грн. та у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна відбудеться звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна.
В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

ДЕТАЛЬНІШЕ читайте у лінку Відкрити / Коментувати

2021-04-05 18:11:48 ​​Уміння вирішувати конфлікти мирним шляхом є необхідною якістю для виходу зі складних ситуацій і досягнення позитивного результату у будь-якій сфері життя.
Навіть на етапі, коли уже є рішення суду, конфлікту можна уникнути з користю для обох сторін.

Зробити це можливо за допомогою мирової угоди.
Мирова угода – це письмова домовленість , що укладається сторонами спору з метою його врегулювання на основі взаємних поступок.

Вона стосується предмету спору, регламентує права і обов'язки сторін та не має порушувати права чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Мирова угода, укладена між сторонами, подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення вирішується судом протягом 10 днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.

Разом з тим, суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними;
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

На відміну від норм цивільного та господарського процесуального законодавства, якими передбачено можливість укладення мирової угоди під час виконання судового рішення, адміністративне судочинство врегульовує питання вирішення спору заявою про примирення.

Заява про примирення сторін може бути викладена у формі єдиного документа, підписаного сторонами, або у формі окремих документів: заяви однієї сторони про умови примирення та письмової згоди іншої сторони з умовами примирення.
Така заява сторін подається в письмовій формі державному виконавцеві.

За результатами розгляду заяви (строк розгляду – 10 днів) суд може постановити ухвалу про затвердження умов примирення сторін виконавчого провадження.
При цьому суд не затверджує умови примирення сторін виконавчого провадження або не приймає відмову стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, або ж виходить за межі компетенції суб’єкта владних повноважень.

Мирова угода чи заява про примирення набувають юридичної сили лише після їх затвердження судом.

Затвердження судом мирової угоди чи заяви є підставою для закінчення виконавчого провадження. Відкрити / Коментувати

2021-04-05 18:11:48 ​​ЗАКОНОПРОЄКТ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПРОТИДІЇ РЕЙДЕРСТВУ: ОСНОВНІ НОВАЦІЇ

Минулого тижня Комітет Верховної Ради з питань правової політики підтримав рішення про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству. Проєкт відповідного закону рекомендували Парламенту за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу з урахуванням пропозицій щодо виключення окремих його положень.

Законопроєкт було розроблено, аби усунути низку існуючих прогалин і недоліків, які перешкоджають ефективному захисту права власності та корпоративних прав. Його ухвалення дасть змогу запровадити необхідні антирейдерські заходи та встановити дієві запобіжники з метою недопущення протиправного захоплення підприємств та незаконного заволодіння нерухомим майном.

Серед основних новацій цього проєкту закону можна виділити такі:
Усунення штучних бар’єрів для розгляду Мін’юстом реєстраційних кейсів по суті та створення підґрунтя для розгляду скарг, що містять базову інформацію про заявника та оскаржувану реєстраційну дію. Зокрема, запропоновано прибрати такі вимоги до змісту скарги, як:
обов’язкове зазначення норм законодавства, які порушено;
відомості про наявність чи відсутність судового спору щодо порушеного у скарзі питання;
засвідчення копій документів, які додаються до скарги.
Вирішення проблеми дотримання строків звернення зі скаргою у разі відмови в її задоволенні через її неналежне оформлення. Зараз скаржник має можливість повторно звернутися до Міністерства юстиції, однак у межах визначеного строку на оскарження. Натомість пропонується зупиняти перебіг строку на оскарження у разі повернення скаржнику неналежно оформленої скарги (на період з моменту подання скарги до дати її повернення).
Збільшення строку на оскарження реєстраційних дій (рішень) з 60 календарних днів до 3 місяців із одночасним запровадженням граничного строку, сплив якого припиняє право на відповідне адміністративне оскарження (максимальні часові «рамки» для процедури адміністративного оскарження реєстраційних дій запропоновано уточнити в тексті проєкту в рамках підготовки до другого читання).
Скасування процедури зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, ФОПів та громадських формувань.
Удосконалення правил підписання рішень загальних зборів учасників юридичної особи: передбачається, що протокол зборів стосовно зміни керівника має бути підписаний учасниками, які голосували за таке рішення і голосів яких достатньо для його прийняття.
Передбачення можливості проведення окремих реєстраційних дій щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб в автоматичному порядку без залучення людського ресурсу, що дозволить запровадити швидкий реєстраційний сервіс без корупційних ризиків.
Створення додаткового антирейдерського запобіжника для аграрної сфери. На законодавчому рівні пропонується прописати, що правочин про розірвання договору оренди землі сільськогосподарського призначення, за яким орендарем є юридична особа, визнається значним, тобто таким, що потребує попереднього рішення загальних зборів учасників про надання згоди на його укладення.

Проєкт закону за посиланням Відкрити / Коментувати

2021-04-05 09:45:53 ​​Треба зареєструвати земельну ділянку – Ось 6 кроків, пройшовши які ця ділянка буде вашою

Крок 1: Знаходимо вільну ділянку на сайті публічної кадастрової карти (map.land.gov.ua) і, в залежності від цільового призначення ділянки, визначаємо розпорядника: міську раду, раду ОТГ тощо.

Крок 2: Від розпорядника необхідний дозвіл на розробку документації із землеустрою. Для цього подаємо заяву, яку розпорядник має розглянути протягом 1 місяця.

Крок 3: Отримавши дозвіл, звертаємося до сертифікованого інженера-землевпорядника, який розробить документацію із землеустрою. Домовляємось про терміни розробки, укладаємо договір – і чекаємо готовності документації.

Крок 4: Коли все підготовлено – подаємо документи для реєстрації ділянки за місцем її знаходження. Хто може їх подати:
інженер-землевпорядник через вебпортал електронних послуг (так буде швидше і простіше);
ви особисто, звернувшись до Центру надання адміністративних послуг.

Подати при цьому необхідно наступні документи:
заяву про державну реєстрацію земельної ділянки (паперову чи електронну);
оригінал документації з землеустрою (паперовий чи електронний);
електронний документ з відомостями про земельну ділянку.

Після подачі документи проходять перевірку на відповідність державним вимогам. Якщо подавав землевпорядник – на це піде до 7 днів. Якщо ви – до 14 днів.

Після перевірки державний кадастровий реєстратор реєструє земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та видає витяг про реєстрацію.

Але існує й можливість отримати відмову у реєстрації. Це може статись у випадках:
ви подали не усі необхідні документи або вони не відповідають вимогам законодавства;
проблема є у самій ділянці (треба перевірити, чи не розташована в її межах інша земельна ділянка, а також, чи правильно ви визначили кадастрового реєстратора, який уповноважений цю ділянку реєструвати).

Крок 5: Коли ділянку внесено до Державного земельного кадастру – затверджуємо документацію, розроблену інженером-землевпорядником, у розпорядника (того самого, якому подавали заяву про отримання дозволу на розробку документації).

Крок 6: Із витягом та рішенням про передачу земельної ділянки звертаємось до реєстратора прав власності, наприклад, до нотаріуса, для того, щоб зареєструвати право власності.

Після цього ви набуваєте права власності на земельну ділянку. Відкрити / Коментувати

2021-04-05 09:45:53 ​​ ДП «Національні інформаційні системи» перевело на нову платформу UnityBase 64 (UB64) три реєстри:
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП);
Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП);
Державний реєстр обтяжень рухомого майна (ДРОРМ).

Таке оновлення платформи означає:
збільшення продуктивності роботи серверів додатків, а саме – роботи з дисковою підсистемою, ефективністю способів роботи з оперативною пам'яттю та кластеризацією;
підвищення відмовостійкість: автоматична збірка і розгортання, новий підхід до логування дозволять підвищити надійність реєстрів, а також мінімізувати ризики зупинки їх роботи;
збільшення швидкості реакції на зміни: платформа надасть розробникам нові сучасні інструменти для розробки та модернізації реєстрів.

Денис Малюська

P.S. Як і у будь-якому новому продукті можливі тимчасові незручності в роботі. Але ми обіцяємо оперативно їх усувати. Відкрити / Коментувати

2021-04-02 10:15:11 ​​До уваги суб’єктів нормотворення

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади».

Документом внесено зміни до переліку підстав для відмови у державній реєстрації нормативно-правового акту.
Таким чином, нормативно-правовий акт не буде зареєстровано, якщо він не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, Конвенції про права осіб з інвалідністю, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), видано без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема:
порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи і законні інтереси громадян та юридичних осіб або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки;
виходить за межі компетенції органу, що його видав;
містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
не відповідає вимогам законодавства про мови;
виданий за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (на підставі повідомлення ДРС)».

Якщо нормативно-правовий акт прийнято суб’єктом нормотворення з порушенням правил нормопроектувальної техніки, орган державної реєстрації не відмовляє в реєстрації такого акта

У рішенні про державну реєстрацію відображаються зауваження і пропозиції щодо приведення положень такого акта у відповідність до законодавства із зазначенням конкретних невідповідностей, статей, пунктів тощо або наданням відповідного варіанта редакції тексту, до якого є зауваження.

Суб’єкт нормотворення повинен врахувати всі висловлені органом державної реєстрації зауваження та протягом 5 робочих днів з дати їх отримання подати для державної реєстрації відповідний нормативно-правовий акт ( без узгодження такого акта із заінтересованими органами) або подати органу державної реєстрації копію документа про скасування такого акта, що є підставою для скасування рішення про державну реєстрацію зареєстрованого нормативно-правового акта.

Державна реєстрація такого акта здійснюється протягом 2 робочих днів після його надходження до органу державної реєстрації та підлягає офіційному опублікуванню одночасно із зареєстрованим нормативно-правовим актом.

У разі неврахування (часткового врахування) суб’єктом нормотворення у відповідному НПА зауважень або врегулювання в такому акті інших питань, що не стосуються зазначених зауважень, орган державної реєстрації відмовляє в державній реєстрації такого акта та одночасно скасовує рішення про державну реєстрацію зареєстрованого нормативно-правового акта. Відкрити / Коментувати

2021-04-02 10:15:11 ​​​​2 квітня в Україні
відзначають День кінолога

У Державній кримінально-виконавчій службі України сумлінно виконують свої службові обов'язки 1374 чотирилапих – це найбільший показник серед усіх силових структур нашої Держави.
Службові собаки щоденно, незважаючи на погодні умови та час доби, виконують завдання щодо перекриття найуразливіших ділянок забороненої зони, догляду транспортних засобів в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.

Сам же кінолог – фахівець, який не просто вчить собаку виконувати команди, але і формує характер, з огляду на природні здібності свого вихованця.
У цю професію не приходять випадкові люди. Вона підходить тільки тим, хто по-справжньому любить тварин, оскільки робота з собаками – це складна праця, що вимагає уваги, терпіння і систематичності.

Вітаємо усіх кінологів з професійним святом! Бажаємо успішної служби, відмінних результатів у роботі. А головне – розумних і слухняних чотирилапих вихованців, які неодмінно стануть вашими вірними друзями Відкрити / Коментувати

2021-04-01 14:59:31 ​​​​Друзі, з Днем сміху та жартів

Як Міністр юстиції йшов до голови НАБУ, а потрапив до СБУ

Денис Малюська: Минулого року я придбав собі новий телефон, а старий, за давньою традицією, віддав одній зі своїх доньок. Вона, перевіривши апарат, зрозуміла, що контакти не зникли під час перенесення інформації та запитала, чи можна їх видалити.

Я підтвердив, що контакти не просто можна, але і потрібно видалити, що вона одразу і зробила.

І до цього часу не розумію як і чому, але увесь перелік контактів видалився і на моєму новому телефоні. Правда, зрозумів я це лише наступного дня.

Далі почалися пригоди

Для початку я проігнорував кілька дзвінків від Прем’єр-міністра.

Потім у одному з дзвінків ідентифікував (уявлення не маю чому) співрозмовника як Івана Баканова, який попросив про зустріч наступного ранку.

Наступного дня охорона будівлі СБУ була трохи ошелешена моєю переконаністю, що на мене чекають, але швидко скоординувавшись з приймальнею голови СБУ, вирішила пропустити. Як на зло, Іван Геннадійович був на місці.

Початок розмови був феєричний: природна ввічливість примусила пана Баканова швидко пригадати свої думки на заявлену мною тему розмови і висловити цінні поради.

Десь посередині розмови до мене дійшло, що співрозмовник ніяк не виглядає на ініціатора зустрічі. Я помилився і своєю появою я виглядаю, м’яко кажучи, трохи по-дурному.

Якби у цей момент я розповів, що просто помилково прийшов, це виглядало б ще дивніше. Тому я вислухав думку голови СБУ, подякував за поради (а вони були дійсно корисними і розумними) і швидко вибіг із кабінету, щоб з’ясувати, хто ж мене чекає насправді.

Невідомий співрозмовник у цей час уже висловив у месенджері стурбованість моєю відсутністю. Кількахвилинний аналіз привів мене, нарешті, до правильного висновку: на мене чекав Артем Ситник, на зустріч до якого я негайно і поїхав із 20-хвилинним запізненням.

Зрештою, контакти вдалось перенести із додатку Телеграм, де вони якимось дивом збереглися.

Про цей кумедний випадок у своїй кар'єрі Міністр юстиції розповів журналістам видання Юридична газета напередодні Дня сміху Відкрити / Коментувати

2021-04-01 14:59:30 ​​ З 1 березня стартував прийом робіт на XV (ювілейний) Всеукраїнський конкурс шкільних малюнків «Мої права», організований з нагоди це Міжнародного дня захисту дітей та 30-ї річниці Незалежності України.

Учасниками конкурсу можуть бути учні закладів загальної середньої освіти України, віком до 18 років.
Тема робіт – права дитини.
Серед робіт можуть бути малюнки, міні-комікси та «меми» (гумористичні зображення, в яких знакові елементи співіснують з текстовими елементами).
Виконувати роботи можна в довільній графічній чи живописній техніці (олівці, фломастери, фарби, авторська техніка, комп’ютерна графіка тощо) на форматі А4.

Для участі у конкурсі необхідно до 1 травня 2021 року надіслати конкурсну роботу разом із заявкою:
в електронному варіанті (у відсканованому форматі, JPEG), на електрону адресу uccplec@gmail.com (обов’язково зазначити в темі – «Мої права»);
в оригінальному варіанті, за адресою: 02147, м. Київ, а/с 34, отримувач: Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення або УКЦППОН (тел. 0955031091).

ДЕТАЛЬНІШЕ на нашому сайті Відкрити / Коментувати