2022-06-17 20:07:36
У мене з моїм другом з музичної сфери було багато дискусій на тему: що важливіше — бути крутим культурним діячем в Україні, але не мати чіткої політичної позиції, чи бути мистецькою посередністю, але патріотом.
Його пойнт був у тому, що ми не мусимо вимагати від митців розуміння політичної ситуації, що вони в принципі так собі спеціалісти з політики, і якщо вони займатимуться цим, то часу на творчість у них не залишиться. І ми залишимося з гуртом Kozak System та Іриною Федишин, а всі хороші артисти повтікають.
Мій пойнт завжди був у тому, що нам необхідно очікувати і того, і іншого, але позиція мусить переважати. Так, попри те, що я пропагую хороший смак у музиці і глобалізацію, для мене «Малесенькі долоньки» є важливішими за всю творчість групи Ґріби чи Монатіка, який знімався у рекламі «Мегафона».
Чому?
1. Мати чітку політичну позицію — не так складно, як здається. Можна сильно не розбиратися в політиці, але де проходять кордони твоєї держави, хто їй погрожує і хто приходить до неї зі зброєю, щоб убивати твої людей і тебе, в цьому розібратися не складно.
Є складніші речі, але швидше за все від тебе не вимагатимуть глибокої думки з кожного політичного питання. У нас поки що достатньо підтримувати свою країну і якісь загальнолюдські, гуманістичні цінності.
2. Хороший артист з поганою позицією легітимізує цю позицію в очах своїх численних фанатів. Їздити в Росію — ок, працювати з росіянами — ок, якщо це робить настільки крутий чувак.
До поганого артиста з хорошою позицією можна ставитися як завгодно, але він принаймні не робить гірше нікому, і при цьому розповсюджує на свою аудиторію правильні думки.
3. Хороші артисти не прилітають з неба, це талановиті люди, які полюбляють свою справу і багато працюють. Таким чином, якість артиста з мистецької точки зору — це здебільшого плод його праці.
А от його позиція — це плод середовища, де він зростає, бо на нашу думку, авжеж, впливає оточення та суспільні норми.
Хороший артист може стати хорошим і без людей, яким ок дружити з руснею. Як і поганий — поганим. А от нормалізація цього явища призведе до постійної реплікації ситуації, коли для наших артистів русня залишиться авторитетом і прийнятним партнером. Коли хороші артисти продовживатимуть заглядати в рота тим, хто «сделал себя в москве».
***
Таким чином, так. Якщо у нас в країні залишаться тимчасово лише Ірина Федишин і Kozak System, це буде трошки сумно. Але це аж ніяк не закриє дорогу молодим артистам, які захочуть робити класний продукт.
Тому яким би класним не був продюсер Юра Бардаш, пішов він нахуй з усім, що він тут робив і робить досі.
У нас будуть сотні Бардашів, якщо ми перестанемо трястися над цим одним.
106 viewsOleksandr Mamzurenko, 17:07
М
