2021-05-14 23:36:30
Якби в Україні існувала музична критика, я б їй сьогодні не позаздрив. Вийшов альбом Стаса Корольова і мені складно зрозуміти, що вона про нього могла б написати.
Ти не можеш помістити цей альбом у музичний жанр чи навіть між ними, бо він там не поміщається.
Ти взагалі не можеш назвати його музикою, бо для цього там її замало. У той же час, ти не можеш назвати його spoken word, бо для цього музики там забагато.
Ти не можеш поставити йому оцінку від 0 до 10: для цього він занадто прямолінійний — спробуйте оцінити за десятибальною шкалою раптовий відчайдушний крик, який з-за вікна іноді може розрізати тишу нічного міста.
Парадокс його в тому, що найнемузичніший музичний альбом відкрив країні доволі великого музиканта.
І, боги, яке щастя, що гурт YUKO розпався, бо яким же маленьким здається цей проєкт порівняно з тим, що всі ці роки ховав в собі Корольов.
353 viewsedited 20:36