Північний потік 2. Як ми втрачаємо транзит В липні вирішуєт | Монополіст
Північний потік 2. Як ми втрачаємо транзит
В липні вирішується доля України в контексті запуску другої гілки Північного потоку (ПП2). Російський Газпром у вересні цього року планує запустити ПП2 потужністю 55 млрд кубів газу на рік. ПП2 йде паралельно Північному потоку, поєднує РФ і Німеччину через дно Балтійського моря.
Між українським Нафтогазом і російським Газпромом наприкінці 2019 року був підписаний транзитний контракт. Він передбачає прокачку не менше 40 млрд кубів газу на рік на умовах ship or pay (качай або плати).
Він закінчується в кінці 2024 року. Щорічно контракт приносить Україні близько $2 млрд плати за транзит. Після запуску ПП2 Газпром може забезпечити європейських споживачів газу без українського транзиту.
Він демонструє це зараз, коли не збільшує прокачку через українську ГТС, а той газ який транспортує в Європу, закачує і підземні сховища газу (ПСГ). Щоб продавати цей ресурс взимку. Від того, ціна на газ в Європі, а відповідно і в Україні, бо ми його звідти імпортуємо, значно зросла.
Боротьба з ПП2 з боку США завершилась. 15 липня канцлер Німеччини Ангела Меркель буде з візитом у США, де вони з президентом Джо Байденом будуть обговорювати наслідки запуску ПП2.
В принципі, Німеччина зацікавлена в існуванні українського транзиту і після запуску ПП2. Чим більше потужності прокачки, ти дешевше має бути ціна газу для німецької промисловості. Росіяни звісно, навпаки – будуть робити все для того, щоб припинити український транзит і зробити все для створення проблем українській економіці.
Як це може відбутись поки діє підписаний п'ятирічний контракт на транзит? Прикладом можуть слугувати події у квітні 2009 року. Тоді діяв контракт на поставку газу з Туркменістану в Росію, який вона транзитом постачала в Україну.
Ціна російського газу в договорах поставки була прив'язана до ціни нафти, яка в той момент дешевшала. А ціна азійського газу – ні.
Відтак, росіянам було не вигідно виконувати контракт з Туркменістаном. 8 квітня 2009 року на газогоні в Туркменістані "несподівано" стався вибух. А росіяни "не змогли виконувати контракт".
26 липня або пізніше до Вашингтону поїде українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським. Там, швидше за все, Україну поставлять перед фактом запуску ПП2. Натомість пообіцяють "компенсацію".
Компенсація може полягати в обіцянках зберегти транзит на рівні 15 млрд кубів на рік, інвестиція з Німеччини у водневу енергетику в Україні, або у закриття вугільних шахт. Втім німці не горять бажанням давати гроші країні, яка не може проконтролювати їх використання і гарантувати, що їх не розкрадуть.
Що робити Україні? Взагалі-то, потрібно було робити реформи: судову, антикорупційну, корпоративного управління. Але це потрібно було робити протягом останніх двох років. А зараз…
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
