Серед морфогенетичних механізмів розвитку дистрофії виділяють | МОРФОЛОГІЯ UA

Серед морфогенетичних механізмів розвитку дистрофії виділяють інфільтрацію, декомпозицію, спотворений синтез, трансформацію.

1. Інфільтрація - надлишкове проникнення продуктів обміну з крові та лімфи в клітини або міжклітинну речовину та/чи порушення включення їх у метаболізм із наступним накопиченням. Наприклад, інфільтрація білком епітелію проксимальних канальців нирок при нефротичному синдромі, інфільтрація ліпопротеїдами інтими аорти та великих артерій при атеросклерозі.

2. Декомпозиція (фанероз) - розпад складних у хімічному відношенні речовин. Наприклад, розпад ліпопротеїдних комплексів і накопичення в клітині жиру у вільному стані (жирова дистрофія кардіоміоцитів при дифтерійній інтоксикації). Розпад полісахаридно-білкових комплексів лежить в основі фібриноїдних змін сполучної тканини при ревматичних хворобах.

3. Трансформація - перехід однієї речовини в іншу. Наприклад, трансформація вуглеводів у жири при цукровому діабеті, посилена полімеризація глюкози в глікоген та ін.

4. Спотворений синтез характеризується порушенням внутрішньоклітинних синтетичних процесів, у результаті чого в клітинах та у позаклітинному середовищі з’являються речовини, які для них не характерні. Наприклад, поява тілець Маллорі в гепатоцитах при алкогольному гепатиті, синтез глікогена в клітинах вузького сегменту петлі Генле при цукровому діабеті.

Інфільтрація і декомпозиція нерідко є послідовними стадіями морфогенезу тієї чи іншої дистрофії. У зв'язку зі структурно-функціональними особливостями в деяких органах і тканинах переважає який-небудь один з морфогенетичних механізмів, що дозволяє говорити про ортологію дистрофій.