день поезії ми зі знайомим ішли ярославовим валом і курили | моrський
день поезії
ми зі знайомим ішли ярославовим валом і курили із даху накрапала вода й падали шматки криги мороз покинув цю зиму напризволяще сказав я бо був поетом тобто може й не був але так називав мене мій знайомий і ще кілька десятків людей які мене знали
мій знайомий не знав що таке поезія і тим більше верлібр він просто знав що я поет як знав що на вулиці січень хоч я про це йому й не казав – ні про січень ні про свої верлібри мабуть якийсь інший мій знайомий чи знайома яких у мене набагато більше адже я поет
їм необов’язково читати целяна сильвію плат бодлера лєрмонтова чи транстремера чи шевченка врешті-решт пізнього й раннього вони й моїх віршів не читали їм просто достатньо знати що я поет
щоб розповідати про це іншими своїм знайомим які потім розкажуть своїм а ті своїм і так далі так поступово всі навколо починають вважати тебе поетом навіть не читаючи твоїх віршів адже необов’язково читати пушкіна щоб знати що він поет
ти просто у школі чув про це от і знаєш мабуть саме так приходить відомість визнання повага слава мабуть так вона прийшла до лорда байрона й таємного радника фон ґьоте знайомтеся це джордж поет знайомтеся це йоган поет поль поет артюр поет артюр поет поль поет дуже приємно
дуже приємно усвідомлювати себе поетом думав я коли ми зі знайомим ішли ярославовим валом і курили думав ще про самогубство криги божевілля ожеледі й ще про щось а також поволі подумав що життя не римується зі смертю вирішив ну і похуй я все одно пишу верлібри
