найцікавіше починається тоді, коли табурет залишає кордо | моrський
найцікавіше починається тоді, коли табурет залишає кордони своєї кухні
я напишу текст про те як всихає київ і пнеться навшпиньки аби цього ніхто не помітив напишу текст про горобців-безхатьків яким вуличні музиканти завдячують ринком і боротьбою за попит я напишу текст про напівранньомодерних напівсередньовічних маргіналів ака школярів спальних районів
я залізу на сидіння у вагоні метро і прочитаю тунелям про лівоправобережних мєсних прокричу по історії на кожну із синьозеленочервоних станцій не забуваючи ані про львівську браму ані про виноградар з троєщиною настрибаю по головах і відтопчу пальці усіх вранішніх поспішальників і вечірніх сновид
я затягнуся в підземці лементами зґвалтованих і відбитими селезінками геїв квірів та просто не вписаних в общєства задимлю російськоелітною мовою понаєхавших і суржиком понаєхавших які не здаються викурю по півпачки заторів на колись московському нині ж північному один хрін із серпом та молотом струшу попіл сміттям обіч оболонських озер алмазного за лісовим кладовищем і водоймами позняків
я напишу тисячний текст про це йобане місто щоби коли куритиму на кухнях усіх вписок світу залазити на табурет читати
