Чоловік цілує кохану й готується вийти. – Проводжальники, будь | Мовний трибунал

Чоловік цілує кохану й готується вийти.
– Проводжальники, будь ласка, покиньте вагони, – оголошує провідник.
Він виходить за межі залізниці й одразу йому впадає в очі величезна реклама: "Продаємо картопляні чипси. Гуртом та вроздріб."
На кінцевій зупинці купує у продавчині квиток.
Під'їжджає трамвай.
– Пане, покажіть квиток, – просить кондукторка.
Чоловік показує та заходить. На склі трамвая хтось написав: "Продам уживаний порохотяг. Дзвоніть на такий номер..."
"Олександре, пора," – лунає ніби нізвідки.
– Ще рано, – бурмоче чоловік цьому голосу.
Жінка навпроти бере до рук телефон:
– Привіт, Марто. Що там з моїм собакою? Ти пильнуєш, щоб він не погриз одвірок?
Трамвай зупиняється. Кінцева.
"Пора, Олександре." Знову цей голос.
– Ні, я не можу. – Відказує чоловік.
Підходить до будинку. З під'їзду виходять двоє.
– Я тебе проведу, а потім додому. Готуватимусь. Мене виженуть з вишу, якщо не складу завтра іспит.
Чоловік підіймається сходами. Заходить до квартири і, не знімаючи пальта, йде до кімнати. Сідає.
"Олександре, вже восьма!"

– Не може бути.?! – Він зривається з ліжка. – Я таке бачив...
Прожогом вдягається. Вилітає з дому й миттєво вбігає до автобуса.
– Пасажири, білєти! – кричить кондуктор.
Автобус спиняється.
– Хто питав остановку біля студії? – Знову кричить кондуктор.
Чоловік забігає в будівлю. Охоронець зводить на нього погляд:
– Пред'явіть пропуск.
Чоловік дістає перепустку.
Із гучномовця волають: "Ефір через 5 мінут."
Він швидко вбігає до студії та стає коло дошки.
Вдихає і...
Камера. Мотор.
...починає:
– Доброго ранку. З вами Олександр Авраменко й урок української мови...