#колоритні_українські_слова
Кебе́та (розм.) - здібність, уміння, хист, розум.
Чи так, батьку отамане? Чи правду співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Тарас Шевченко).
У голові́ кебе́та догори́ дри́гом ста́ла - так кажуть про того, хто збожеволів, не може чітко мислити.
Нема́є (браку́є, не ста́ло) кебе́ти - кажуть, якщо в когось слабкі розумові здібності.
Ма́ти кебе́ту - значить уміти добре робити щось, розумітися на чомусь або просто бути розумним, здібним, кмітливим.
Якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш, якщо ні, то значить — кебети не маю! (Леся Українка)
