У кожного свій шлях до мови. Хтось розмовляє нею з колиски, а хтось обирає її свідомо.
Якщо так сталося, що ви зросійщена людина, бо такими московські окупанти зробили ваших предків, або предки дійсно були російськомовними, а зараз ви свідомо бажаєте повністю перейти на українську, то цей час настав. Ніколи не пізно.
Адже мова — це не просто слова. Не тільки ознака національної приналежності.
Сьогодні мова — це:
громадянська позиція людини й бізнесу;
знаряддя виявлення й боротьби з ворогом;
сигнал «свій», «безпека», «підтримка», де б ви не були;
символ незламного духу, сміливості та боротьби за свободу, за найвищі цінності.
Перейти на українську — це скинути постколоніальні кайдани, розірвати зв’язок із країною-агресором.
Друзі! Підтримуйте тих, хто сьогодні починає говорити українською. Не сваріть за помилки, не докоряйте «Чому так довго чекали?». Будьте прикладом для наслідування. І головне! Не сваріть за «суржик», бо більшість того, що хибно називають суржиком — є просто діалектними словами.
