21 травня Президент Джо Байден підписав раніше ухвалений конгр | Фінансовий Спротив (ex Мушак official)

21 травня Президент Джо Байден підписав раніше ухвалений конгресом Акт H.R.7691 про беспрецедентно велику фінансову та військову допомогу Україні на $40 млрд. Але чи все насправді так?

Громадянська ініціатива «Фінансовий спротив» системно слідкує за подібними документами і представляє свій аналіз цієї допомоги. Якщо коротко, то це не є екстрена допомога, вона розтягнута на 2023-2024 роки. Не зважаючи, на постійне згадування України, ця допомога направлена не конкретно нашій країні, а цілому регіону. Якщо звести до річної об’єму, то в цьому році вона не дотягує до рівня військової підтримки Афганістану з боку США в 2011, 2013 роках.

Деталізовано все виглядає наступним чином:

- Всі кошти контролюються міністерствами США, а не передаються безпосередньо Україні. Наразі ми бачимо низку непрозорих пунктів, стосовно конкретних цілей зазначених обсягів допомоги. З одного боку це дає змогу адаптуватись до обставин, а з іншого – створює простір для невиправданих змін кінцевих цілей фінансування.

- З $40 млрд допомоги, $20 млрд передано на реалізацію через міністерство оборони США, ще $19 млрд – через державний департамент США та USAID.

- З $40 млрд допомоги, кінцевою датою розподілу лише $2.65 млрд буде вересень 2022 року, $16.37 млрд розподілять до вересня 2023 року, $14.15 млрд – до вересня 2024 року, і ще $6.11 млрд не мають визначеної кінцевої дати розподілу.

- Якщо говорити про бенефіціарів розподілу, то до $15 млрд піде на допомогу ЗСУ, але включно з оплатою послуг з навчання, розвідки та кібербезпеки з боку американських військовослужбовців, $4.8 млрд зарезезервовано безпосередньо за потребами збройних сил США. Ще $4 млрд – це фінансування Європейських країн для підсилення обороноздатності.

- З іншого боку ми маємо заявлені $8.8 млрд економічної допомоги Україні, але ці кошти включають в себе допомогу іншим країнам, на які вплинула війна. Точні розміри та розподіл цих коштів наразі не вказані.

- $1.3 млрд виділено для забезпечення потреб українських біженців, але через фінансування американських міністерств, адміністративних органів та організації.

- Близько $5 млрд виділено на вирішення проблем продовольчої безпеки у світі.

- На статті, де згадується Україна, направлено 63% фінансування або $25 млрд. Але враховуючи приписку «та інші країни» або англійською "for assistance for Ukraine and countries impacted by the situation in Ukraine" реальний відсоток допомоги безпосередньо Україні може скласти 30-40% загального об’єму. І це не екстрена допомога, а протягом найближчих 2 років.

Відповідно наше бачення поточних тенденцій та рекомендації щодо подальших перемовин виглядають наступним чином:

1) Під егідою допомоги України виділяються безпрецедентно великі кошти. Необхідно чітко донести, що документи з згадкою Україна, мають право на існування лише за умови виділення 51% та більше відсотків допомоги безпосередньо нашій країні. В іншому випадку такі документи мають торпедуватися як маніпуляція та обман.

2) Необхідно розділяти все на часові рамки і уникати пастки «великих масштабів». Бо в цьому документі $2.5 млрд. виділено на армію США до вересня 2022 року та $6 млрд. допомоги ЗСУ до вересня 2023 року. В загальних об’ємах здається виглядає як перевага допомоги Україні, а в реальному місячному розрізі все навпаки або $625 млн. на $375 млн на користь американців.

3) В подібних ініціативах не мають міститися речі, які мають умовне відношення до допомоги Україні. Наприклад $310 млн. на повернення американських дипломатів до Києву та переоблаштування дипмісій в нашому регіоні. Бо в такому випадку посол Польщі, який залишився в Україні, може виставити нам «рахунок допомоги» на $400-500 млн і буде повністю правий.

Виділення $4,34 млрд. USAID на подолання світової харчової кризи також ніяким чином не допомагає Україні. Вже навіть не варто згадувати про ефективність трати цих коштів. Бо $1 млрд. допомоги Україні протикорабельними комплексами та ракетами дозволить значно швидше зняти загрозу світового голоду. В першу чергу через розблокування акваторії Чорного моря для експорту українського зерна.