"Наше щастя зовсім не складається і не повинно полягати в повному задоволенні, при якому не лишилося б більше нічого бажати, що сприяло б тільки отупінню нашого розуму. Вічне прагнення до нових насолод і нових досконалостей — це і є щастя."Готфрід Вільгельм Лейбніц
Може так воно і є. Адже досягаючи нових цілей та бажань, ми стаємо щасливі, але тільки на деякий час. І знову шукаємо щось, до чого хочемо прагнути, щоб отримати нову дозу дофаміну. Так влаштований наш мозок, щоб швидко звикати до того що є, і шукати йому заміну. Без цього наше життя було б зовсім нудне, а так ми маємо стільки різних "проблем", що вистачить до того часу, коли нам набридне жити...
