Мене дуже надихає працювати у наукових проєктах, які пов'язані | Молекулярна медицина та мережі

Мене дуже надихає працювати у наукових проєктах, які пов'язані із людським біологічним матеріалом. Наприклад, зараз я очікую на зразок циротичної печінки з операційної, з якої буду виділяти первинні ("primary") клітини. З цих клітин у лабораторії мені потрібно буде відокремити ендотеліальні та імунні клітини, частину заморозити для майбутніх експериментів та РНК-секвенування, частину - зібрати для поточних експериментів та посадити у культуру.

Переваги роботи з первинними клітинами, на мій погляд, такі:
+ Якщо лабораторія вивчає рідкісні хвороби, може просто не бути імморталізованих ліній, які б підійшли для експериментів;
+ Якщо ізоляція відбувається правильно, то клітин може вийти багато (залежіть від матеріалу) та різних типів;
+ Фармакологічні та патогенетичні знахідки на первинних клітинах цінуються більше, ніж на клітинних лініях;

А головні недоліки:
- Потребують етичного дозволу, що само по собі вимагає багато праці, а також інформованої згоди від пацієнтів;
- Не завжди передбачувана наявність. Наприклад, трансплантації печінки можуть відбуватися на вихідних та вночі. При цьому, в нас є дуже маленьке "вікно" часу, коли ми можемо забрати матеріал, щоб клітини ще були живі;
- Якщо це стосується екзотичних зразків, наприклад, педіатричних, або з людських ембріонів - може бути неймовірно складно отримати;
- Клітини можуть легко помирати від ферментів, які потрібні для дисоціації тканини. Наприклад, додавання пронази гарантовано вб'є гепатоцити. Також вони можуть не любити кріопрезервацію, популярні поживні середовища тощо.

Не зважаючи на це, коли експериментальні речовини спричиняють зворотний розвиток фенотипу таких клітин, характерного для хвороби - це значний успіх. Або коли знаходяться нові потенційні біомаркери, пов'язані з РНК або протеїнами. І далі чекає робота з валідації знахідок: або на тваринній моделі, або з іншими зразками пацієнтів.