Нормально залишатися у рідному місті чи країні, нормально їхати за кордон чи в безпечніше місто та рятувати себе/дітей/близьких. Нормально панікувати і плакати, нормально злитися, нормально ненавидіти і зберігати спокій.
Будь ласка, відкиньте всі ці конструкти “соромно і почуваю провину”. Є ті, хто застрягли за кордоном і хочуть в Україну. Є ті, хто в Україні і хочуть поїхати. Є ті, хто зі зброєю вбивають, є волонтери, є ті, хто допомагають інформаційно, є ті, хто не мають сил робити нічого. Це не соромно і ви не винні.
Не воюйте всередині, нам є, кого посилати!
