19 липня 1852 року народився Науменко Володимир Павлович, у | Минувшина України 🇺🇦
19 липня 1852 року народився Науменко Володимир Павлович, український методист-новатор і теоретик педагогіки, заступник голови УЦР, міністр освіти в уряді гетьмана Павла Скоропадського.
Кияни шанували Науменка, який упродовж 25 років очолював редакцію "Київської старовини" – єдиного журналу, що був друкованим органом української думки в підневільній Україні.
Був Володимир Науменко активним членом "Старої Громади", жодний захід із захисту національної культури не проходив без прямої участі В. Науменка.
Йому належала ділянка землі, де поховано Т. Шевченка, власним коштом він доглядав могилу, створював музей.
Роками Науменко збирав матеріал для словника української мови, вибив у Петербурзі дозвіл на його видання і передав роботу Б. Грінченку. Це єдиний випадок, коли В. Науменко зобідився, що не згадали його ім’я серед авторів. У 1906 р. в Києві було утворено Українське Наукове Товариство, В. Науменко був заступником голови, а в 1914-1917 він очолював Товариство. Він подарував свою бібліотеку, яку збирав десятки років — кілька тисяч раритетів...
Дожив Науменко і до радянської влади, почав працювати в рамках новоствореної академії, виїхав на Канівщину з метою зберегти дорогоцінний науковий архів від загибелі.
7 липня 1919 року Володимира Науменка було заарештовано «как бывшего министра гетманского» сумнозвісної «чрезвичайкою». На питання, як ви ставитеся до радянської влади? Науменко відповів : «До радянської влади ставлюся негативно».
Колегія Всеукраїнської надзвичайної комісії на чолі з Мартином Лацисом винесла вирок: «Применить висшую меру наказания и поставить в известность т. Раковского... Приговор привести в исполнение в 24 часа».
На другий день вченого було розстріляно без суду і слідства.
Ось так ці зайди знищували безмежною владою вірних синів України.
Боже бережи нас і не дай нам забути великих синів України, яким був і Володимир Науменко.
