2021-07-19 11:30:42
- А що ви робите? — питає Мразь, коли заходить в кімнату.
- Я міняю пов'язку, – кажу я.
- Я чекаю, поки мені поміняють пов'язку.
І таки дійсно, я перебинтовую Оліну руку, а вона спокійно сидить і намагається не залити крісло вином чи кров'ю.
- Хм. Мені трохи не вистачає контексту, – зауважує Мразь.
- Оля в черговий раз зіпсула тіндер-побачення, – кажу я.
- О, мій улюблений тип історій. Розказуй.
- Та що розказувати. Він сказав, щось на кшталт: "Ти ж розумієш, що якщо я захочу, то ти не вийдеш з моєї машини". Ну, я і сіпнула руль.
- Я вже питав, сіпнула, як книжка пише – додаю я.
- Ага. Від себе і одразу до себе. Він по факту сам себе в кювет і скинув. Дебіл, блять.
- Ого. Це на швидкості було?
- Так, на трасі. Ще й так зручно. Двічі машину перевернуло, і його стороною в дерево.
- І в тебе тільки рука пошкоджена?
- Ну, я була пристебнута, а машина ніби дорога. І руку я поранила, коли вилізла і хотіла скло розбити, поки на швидку чекала.
- Так а з чуваком що?
- Та може щось поламав. Це ж я з паском. Вами, дебілами, привчена. А він на пафосі. Дочекалась швидку... В лікарні мені пов'язку зробили – якраз мєнти дружину його вичепили. То я в таксі стрибнула і до вас.
- Все, – кажу я. – Замотав.
- От і добре. Я піду. Хтось хоче в Хвильовий?
- Нє, я обіцяв відділити кіз від овець...
Але це вже інша історія
326 views08:30
І
