2022-07-11 00:14:21
Ігаль Левін (RESSENTIMENT)
Другий компонент перемоги
Перший - це далекобійні точні системи. HIMARS вже показали себе як зброя, яка змінює правила гри та в потенціалі здатна завдати «системного шоку» логістичним ланцюжкам російського угруповання. Але цього замало для контрнаступу. Для успішних наступальних операцій вам потрібна бронетехніка та техніка взагалі.
Будь-яка - і багато, дуже багато.
Бойові броньовані машини (ББМ), броньовики, старі та нові, сучасні та ті, що з минулого століття. Вам потрібна і вантажна колісна техніка для забезпечення цього всього - теж багато. Будь-які траки, фури, вантажівки, пікапи та навіть кустарні баггі.
Не сотні одиниць, а тисячі.
Піхота в степах та посадках півдня не може наступати без бойових машин. 80% поранень та уражень на цій війні - це осколково-фугасні. Саме від цього й мають захищати бойові машини.
Навіть якщо розвивають наступ невеликі штурмові групи - від посадки до посадки, від села до села тощо - вам потрібні машини, які привезуть та розгорнуть цих людей.
Ці ж машини чекатимуть на поранених у укриттях та замаскованих точках; вони підвозитимуть боєкомплект, воду та спорядження.
Будь-яка тягота війни, яку б ви не уявили, - машини та броньовані машини гратимуть у цій тяготі перші скрипки.
HIMARS замінює Україні бомбардувальну авіацію з високоточними бомбовими ударами. А ось захист для піхоти у наступі не замінить ніхто, окрім броньованих бойових машин.
Це і є другий компонент. Важливо, щоб ЗСУ мобілізовували та закуповували техніку всюди, де можуть.
Важливо, щоб у запитах поставок по ленд-лізу ББМ та машини взагалі йшли другим чи третім рядком.
ЗРК і ПЗРК вже є, насичення піхоти протитанковими засобами є, далекобійні системи теж є і прибувають ще - тепер настала черга сотень і тисяч бойових машин.
Тотальна війна не може йти без тотальної механізації.
14 views21:14