ЯК КІТ ВЧИВ РИБКУ ЖИТИ НА СУШІ (притча про ціль життя і як ми | Щоденник пастора
ЯК КІТ ВЧИВ РИБКУ ЖИТИ НА СУШІ
(притча про ціль життя і як ми її втрачаємо)
В одному невеликому ставочку, посеред прекрасного садочку, жило багато різних риб. Якось до тієї місцевості завітав один хитрий кіт, який прогулюючись неподалік почув як щось плюскає у воді. Тихенько підійшовши ближче він помітив як грайливо вистрибують рибки з води насолоджуючись життям.
- Ласий кусочок! - подумав чорний кіт облизуючись. - І здається в мене є гарна ідея, як ним поласувати.
Він зручно влаштувався на гілці, одного з дерев, яке нависало над водоймою та й промуркотів до однієї рибки, яка пропливала поряд.
- Рибонько-голубонько! А чи не надокучило тобі весь час бути мокрою і плавати в цьому маленькому ставочку? Світ навколо набагато більший і прекрасніший, ніж ти собі можеш уявити. Повір мені, на суші жити набагато цікавіше.
Слова кота зацікавили рибку, але вона відповіла:
- А мій тато казав, що потрібно жити у воді, бо на суші нас чекає вірна смерть.
- Яка нісенітниця. - промуркотів кіт. - Ось бачиш я не живу у воді і не вмираю. Більше того, я маю свободу, про яку ти й не мріяла і можу ходити куди мені заманеться. Ти хочеш бути такою ж вільною і незалежною як я? Тоді вистрибуй на сушу і клич з собою друзів.
В розумі рибки промайнула думка про те, як прекрасно було б жити на суші, адже там, напевно, багато всього нового та цікавого.
- А й справді, - подумала рибка, - чому я повинна обмежувати себе життям лише у воді? Напевно тато помиляється або щось приховує від мене. А, можливо, я створена для іншого і набагато прекраснішого життя? - подумала вона.
Ще трішки повагавшись вона зрештою наважилися і випригнула на берег покликавши з собою інших.
Думаю не складно здогадатися, що відбулося з ними далі. Як би не намагалися переконувати себе рибки, що на суші їм буде краще, тепер вони дуже швидко зрозуміли, що приречені на страждання і смерть, але було занадто пізно. Повіривши в обман хитрого кота, вони стали легкою здобиччю в його лапах.
Я написав цю історію-притчу для своїх дітей щоб по-простому пояснити їм те, що відбулося колись в Едемському саді, коли диявол в образі змія спокусив перших людей стати незалежними від Бога, що привело їх до смерті. Звісно це далеко не ідеальна ілюстрація (нагадую, що це притча де важливий зміст, а не деталі) однак вона описує те, що зробили люди, вирішивши змінити "середовище свого перебування", ціль свого життя і до яких сумних наслідків це призвело.
Для чого ж насправді була створена людина? Що заважає їй жити згідно задуму Творця? І як це стосується притчі про рибку і кота? Ось біблійний текст, який дає відповіді на ці запитання.
А вмер Він (Ісус) за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.
2 коринтян 5:15
Зауважте як цей текст говорить про три важливі речі:
1. Сутність і ціль життя людини - жити для Бога (і Богом), що і означає поклонятися та догоджати Йому. Саме для цього була створена людина, як риба для води. Справжнє щастя людини в тому щоб мати стосунки з найпрекраснішою Особистістю у всесвіті, насолоджуватися Його красою і вічно радіти Йому.
2. Сутність гріха - жити для себе, для своїх бажань, планів та мрій, по суті, поклонятися собі відкидаючи Бога. Ось головна проблема людини - ідолопоклонство серця, де найбільший ідол - це "Я".
Ось чому існують проблеми в стосунках між чоловіком і дружиною, між батьками і дітьми, між друзями, між віруючими, між церквами, між державами і навіть в стосунках з Богом - люди шукають того, як догоджати собі і хочуть щоб інші догоджали їм, навіть Бог. Коли люди живуть подібним чином, то вони, подібно рибі на суші, приречені на страждання і вічну смерть.
3. Сутність спасіння людини - Христос прийшов щоб спасти нас від від гріха, від руйнівного самопоклоніння, по суті від нас самих і від вічного покарання гнівом Божим за все це.
