КРАСА МАТЕРИНСТВА або чому деякі жінки бояться ставати мамами | Щоденник пастора

КРАСА МАТЕРИНСТВА
або чому деякі жінки бояться ставати мамами і як Євангеліє допомагає це вирішити?

Як би ми не намагалися романтизувати ідею материнства, однак багато жінок панічно бояться цього: мрії не здійсняться, фігура зіпсується, свобода зникне, плани на освіту чи кар'єру зруйнуються. Інші бояться стати домогосподаркою фінансово залежною від чоловіка і ще й доведеться робити не дуже приємні речі (міняти памперси, менше спати і т.д.). Дуже часто саме страх породжує бажання уникнути народження дитини або відтермінувати його на якомога пізніше.

Що є причиною цього страху? Справа в тому, що материнство означає самопожертву заради блага дитини, але деякі жінки занадто люблять себе і не хочуть йти на ці жертви втрачаючи те, що для них є цінним (гарне тіло, освіта, робота, вільний час і графік, певний ритм життя, можливість бути незалежною). Бути мамою означає бути готовою вмирати для себе, зрекатися своїх бажань і планів (принаймні на певний період) заради блага дитини, якій потрібна увага та догляд. Тепер дитина стає її роботою, хоббі, тренуванням, освітньою програмою, займає майже весь час, значною мірою визначає графік і ритм дня, раціон і сон. А ще, це багато не контрольованих ситуацій. Якщо все це складно навіть для тих мам, які хочуть мати дитину, то що тоді говорити про небажану і не плановану вагітність? Отож, бажання жити для себе лежить в основі страху багатьох жінок перед материнством, тобто можливістю мати дітей.

Саме через цей страх деякі жінки придумали і захищають своє, так зване, "право на тіло", тобто "право на аборт" при цьому порушуючи право дитини на життя. За допомогою абортів жінки намагаються втекти від смерті для себе, але як не дивно вони біжать в обійми до смерті для дитини. Дехто говорить, що аборти - це лише ознака відсутності інстинкту материнства. Однак насправді, це лише дешеве оправдання, яке вигадали люди щоб якось заспокоїти сумління і знайти просте пояснення власним гріховним діям. Слово Боже вчить, що ми не тварини щоб керуватися інстинктами, а створені по образу і подобі Божій, які роблять вибори на основі того, що для нас насправді є важливим. Аборт - це констатація цінностей серця людини - я, моє життя і моє щастя важливіше за дитину, її життя і її щастя. Вибір аборту полягає в наступному: я народжую дитину вмираючи для себе або я вбиваю дитину (навіть якщо руками лікарів) щоб жити для себе.

Ця проблема (не бажання вмирати для себе заради блага іншого) насправді стосується не лише жінок, але й кожного з нас. Нікому не хочеться зрекатися своїх бажань, планів, мрій, добровільно йти на страждання, бути залежними від когось, служити іншим. Все це вкрай непритаманно для нашої людської природи по причині гріха в наших душах.

Ось чому нам потрібно Євангеліє, яке говорить про те, що Бог зробив для нас в Ісусі Христі щоб спасти нас від цього стану. Бог вирішив нас не "абортувати" через те, що ми смертельно вражені гріхом, а дарувати нам життя і спасіння щоб ми могли народитися згори і називати Його "Тато!". Для цього Син Божий залишив славу і комфорт неба, прийшов до грішних людей і віддав Своє життя на хресті. Якщо суттю материнства є самопожертва, то самопожертва є суттю євангелія. В самопожертві Христа відкривається величезна Божа любов до людей. В жертовному материнстві також відкривається величезна любов матері до дитини. Адже немає більшої любові як хто життя своє покладе за ближнього.

Справжня краса материнства полягає в тому, що це унікальна можливість втілювати євангеліє на практиці і являти красу характеру Христа через любов, терпіння, служіння, доброту і самопожертву для блага дитини. Це стає можливим тоді коли ви довіряючи Христу кладете перед Ним свої мрії, майбутнє, бажання визнання, чистий будинок, карєру, освіту і приймаєте Божу благодать щоб бути хорошою мамою для дитини.

Однак Євангеліє говорить, що смерть - це ще не кінець, адже за нею йде воскресіння. Ісус не лише помер, але й воскрес щоб бути не лише прикладом, але й нашим життям і дарувати благодать жити новим життям, зосередженому на любові до Бога і ближнього.