моє дитинство не було геть жахливим, але я була першою (за сло | смішно не буде

моє дитинство не було геть жахливим, але я була першою (за словами батьків "пробною") дитиною, тому на мені вони відпрацьовували методи виховання

найдієвішим методом їм здавались обмеження, найпростішим обмеженням – заборона дивитись телевізор, а коли з’явився інтернет – заборона користуватись і ним. бути єдиною дівчинкою в класі, яка не могла обговорити свіжий випуск «танців з зірками» або серію «ранєток» (доволі печальні культурні коди, звісно) - сумно, але все це дало мені поштовх почати читати книжки. при тому запоями та в неймовірних кількостях

втім, коли я згодом отримала можливість і дивитись телевізор, і сидіти в інтернеті, любов до читання нікуди не зникла - тільки поширилась на фанфіки та інші авторські розповіді/оповідання

тому, коли мені написала авторка цього каналу, я безмежно зраділа. адже він присвячений оглядам на книги, розповідям про ментальне здоров'я та оповіданням її власного авторства

я от вже собі додала в список для майбутнього читання книгу «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння». самої лише назви вистачить, аби нею зацікавитись!

сама авторка каналу – письменниця, феміністка та котяча мати, а створений нею простір – неймовірно цікавий та атмосферний. і кожному, хто любить книги та читання або просто шукає затишний телеграм-канал з цікавими дописами - він однозначно сподобається

https://t.me/alissiag

#ad