Цимбалярія мурова цвіте
Вперше я звернула увагу на цю тендітну рослину ще в травні, проходячи повз кам'яний мур, що відокремлює центр Дрездена від набережної Ельби. Її тонкі стебла з закругленими серцеподібними листками, що можуть виростати більше ніж на півметра в довжину, вже тоді були прикрашені невеличкими бузково-фіолетовими квіточками. Пам'ятаю, як я здивувалась: рослина майже не має власної землі, простору для росту, а все одно цвіте. Майже так, як і ми, українці, що залишили домівки, втікаючи від російських загарбників, і опинились за кордоном, де все таке незнайоме і чуже. Пізніше я вичитала, що цимбалярія (нім. Zimbelkraut) цвістиме все літо. Її тонкі стебла спочатку тягнутимуться до світла, а в серпні-вересні, після запліднення, різко стануть уникати світла і, притискаючись до холодного каменю, дадуть можливість насінню заритись і прорости в темній щілині стіни. Тримаймося, любі українці, з усіх своїх сил і тут, на чужині, щоб згодом повернутися додому, і вдома на лінії вогню!
