Щоденник природи 🌱

2022-01-19 17:38:21 Вовки шукають лося

19.01.2022. Взимку раціон вовків суттєво скорочується: комахи, жаби, змії поховались, до риби не достукатись крізь міцну кригу. Листя, трава, ягоди тимчасово недоступні. Кроти, що їх вовки заготовили ще восени, перекусивши їм шиї і заховавши на випадок голоду, закінчились. Залишаються лісові тварини. Та якщо й варто напружуватись, то щоб і самому поїсти, і сім’ю нагодувати. Потрібен лось, олень, козуля або соковитий кабан. Саме з цими тваринами тісно пов'язане життя вовків взимку. Де не водяться олені та лосі, там не живуть і вовки. Щоб самому полювати на лося, треба бути зовсім нерозумним. Тому ще восени вовки почали збиватися в зграї по 7-15 особин, розширивши спільну ділянку до 30-60 км. На пошуки їжі висуваються в сутінках. До ранку ще багато справ. Вовки здатні пройти по глибокому снігу 50 і більше кілометрів. Вони йдуть один за одним, слід у слід. Рухаються непомітно, наче тінь, при цьому добре бачать в темряві. Якщо пощастить, то вранці ляжуть спати не голодними. Відкрити / Коментувати

2022-01-18 23:29:39 Пінгвінята Аделі виживають

18.01.2022. З яєць пінгвінів Аделі вилупились маленькі сліпі пінгвінята. Кожне з них важить всього 80-90 г. Від холоду їх захищає густий сірий пух. Температура тіл пташенят вища, ніж у дорослих пінгвінів. Перший час вони постійно перебувають під одним з батьків, пізніше стоять поруч з ними у гнізді, ховаючись лише під час заметілі. Якщо в гнізді було два яйця, і з них вилупилися двоє пташенят, вся батьківська увага спрямовується на первістка. Поки тато і мама переймаються його вигодовуванням, відригуючи для нього напівперетравлене м’ясо криля або риби, друге пташеня нерідко гине від голоду. Як тільки через два тижні після народження пташеня відкриває очі і починає бачити, батьки поступово перестають опікуватись ним і відсторонюються, лише час від часу підгодовуючи. На жаль, 70% всіх новонароджених найближчим часом загине - від голоду, холоду або хижаків. Відкрити / Коментувати

2022-01-15 23:30:06 Повзики: свої серед чужих

15.01.2022. Ці маленькі пташки взимку завзято захищають межі своєї гніздової ділянки. Для них важливіше зберегти вже існуючий розподіл, ніж навесні відвойовувати територію назад. Тому повзики й уникають собі подібних, а зустрівшись випадково в прикордонній зоні, завжди з криком розлітаються. Якщо ж хтось із них буде помічений на території сусіда, то власник ділянки прийме загрозливу позу, випнувши вперед груди і одночасно задравши догори дзьоба і короткого хвоста. Цього зазвичай буває достатньо, щоб прогнати непроханого гостя.
За дослідженнями, на 1 км2 приходиться тільки 3 дупла, в яких мешкають ці птахи.
Щоб не залишатись на самоті, пара повзиків, що влітку виростила пташенят, тримається разом і взимку. Крім того, вони долучаються до змішаних зграй синичок і корольків, вдень разом з ними обстежуючи стовбур за стовбуром в пошуках їжі. А в сутінках повзики ховаються до дупла, тримаючись в верхній його частині, щоб не бути непоміченими під час нічного рейду когось з хижаків. Відкрити / Коментувати

2022-01-14 23:40:29 Кабани риють землю, щоб поїсти

14.01.2022. Взимку кабанам доводиться сутужно. Щоб знайти щось їстівне, треба добряче попрацювати копитами і гострими іклами. За сприятливих умов тварини проходять значні відстані, розвиваючи за необхідності швидкість до 45 км/год. І чим більше вони пройдуть, тим більше буде шансів лягти спати ситими. Для цього кожному протягом доби треба спожити до 5 кг їжі. Та високий сніг і слизький лід ускладнюють тваринам шлях до ситості. Дорослий кабан здатен проорати рилом з довгими іклами мерзлий ґрунт на 15-17 см в глибину і дістати звідти смачненьке коріння або цибулини рослин. Кабани всеїдні, та перевагу надають рослинній їжі. Не знайшовши смачних і поживних жолудів та горіхів, тварини їдять траву, листя, коренеплоди, надземні частини рослин, пробують відшукати щось на не замерзлих ділянках біля водойм. Там можна ще й попити, а вода дуже важлива для кабанів. Земля і каміння, що потрапили до рота тварин під час трапези, анітрохи їм не шкодять, а навпаки сприяють травленню. Відкрити / Коментувати

2022-01-12 23:39:34 Горобці гріються

12.01.2022. Сьогодні відчутний мороз. Горобчики ще восени перебралися ближче до людей і поспіхом нагородили собі десь під дахом, на горищах чи в покинутих будівлях не дуже охайні зимові гнізда. Якийсь час сиділи в них, наїжачившись так, щоб навколо кожної пір’їнки був шар повітря, яке перешкоджає швидкому охолодженню птаха. Та зігрітись самому важко, навіть якщо ти перетворився на пухнасту грудочку. Тому, коли надворі темніє, горобці збираються в невеликі зграйки і ночують разом. Пташки притуляються один до одного і гріються. Найкраще тим, хто опинився всередині. Найгірше - тим, хто одним боком лишився зовні. Щоб нікому не було образливо, пташки час від час міняються місцем: ті, хто вже зігрівся, переміщуються назовні, і ті, хто сидів скраю, опиняються всередині. Цілу ніч горобці перебувають в постійному русі, дбаючи про те, щоб всі могли зігрітися.  Відкрити / Коментувати

2022-01-11 23:11:25 Куріпки отримують снігове житло

11.01.2022. Коли взимку земля покривається товстим шаром снігу, куріпкам стає важче знайти собі їжу: доводиться довго розгрібати сніг лапками, щоб добути з-під нього насіння або коріння рослин. А з іншого боку - поки сніг дозволяє, в ньому можна вирити затишне помешкання і влаштуватися на ніч. Досі ці степові курочки ночували, збившись в групу до 10 птахів, в густих чагарниках, низинах або з безвітреного боку пагорба. В ніч після снігопаду вони викопали в снігу спільну лежанку і зігрівали одна одну протягом ночі. Та сніговий покров, що досяг висоти більше 30 см, дає можливість куріпкам перебратися з гуртожитку до власного житла. Кожна з них викопує в снігу тунель довжиною в кілька метрів, що закінчується теплою камерою, в якій можна переночувати. Завтра на світанку птахи виберуться зі свого укриття на пошуки чогось їстівного. Вдень в перервах між годівлями відпочиватимуть на свіжому повітрі, а після вечері, якщо дозволить стан снігу, знову зариються в нього. Відкрити / Коментувати

2022-01-10 23:18:51 Сон єнотів стає міцнішим

10.01.2022. Єноти, що проживають в північних регіонах, з початком зими знайшли собі надійне укриття в дуплі дерева або в покинутій норі, приготувавшись провести там майже 5 місяців. Часто в зимову сплячку єноти впадають не самі, а разом з кількома друзями: так тепліше. Хоча стан, в якому перебувають тварини, назвати сном можна з натяжкою. Він більше нагадує заціпеніння: обмін речовин не сповільнюється, а сон тварин досить поверхневий і переривчастий. Інколи єноти прокидаються і просто лежать з відкритими очима. А буває, особливо коли надворі потеплішає, прогулюються, щоб розім’яти лапи і подихати свіжим повітрям. Але не для того, щоб когось вполювати: “харчуються” єноти за рахунок жирових запасів, зроблених ще восени, коли вони подвоїли вагу, досягши 20 кг. Та в морозні дні напівсон єнотів стає більш глибоким та повноцінним. Тож найближчими днями єноти нарешті виспляться, притулившись один до одного і зігріваючись власним теплим хутром, що на 90 % складається з густого підшерстя. Відкрити / Коментувати

2022-01-09 23:21:25 Ласиця ховається в снігу

9.01.2022. Біла шубка, в яку перевдягнулась восени ласиця, виявляється, не така вже й тепла. Тому, щоб пережити морозні дні, цьому прудкому звірятку потрібен сніг. Білий, пухнастий, саме такий, який випав сьогодні. Точніше, його теплозахисна властивість. Ласиця в своєму білому хутрі і так майже непомітна на снігу. Але, щоб не замерзнути, вона пірнає в нього і, буває, не вилазить назовні по кілька днів, поки не потеплішає. Занурившись з головою з одного боку снігового замету, ласиця з’являється на поверхні метрів за 5 з іншого, і знову зникає. Цікаво, що при цьому пірнає вона під певним кутом, а вилазить з-під снігу завжди вертикально. Часто пересувається коридорами, проритими в сніговій товщі мишами та полівками. Ними ж дістається до помешкань своїх жертв, де відновлює витрачені ресурси. Проте ідеальним місцем для зимівлі ласок є запорошена снігом висока трава, під якою залишається стільки вільного простору, скільки потрібно цій малявці, щоб провести там більшу частину зими. Відкрити / Коментувати

2022-01-08 23:17:16 Ворони розважаються

8.01.2022. Не тільки нам з вами хочеться розваг на свята. Ворони також їх полюбляють. Особливо з’їжджати взимку із зальодянілих дахів. Птахи спускаються згори сидячи або стоячи на якомусь предметі, а коли дістаються краю, пригальмовують гострими кігтями і злітають. Та не всім подобається цей вид воронячого спорту. Особливо сердиті на птахів доглядачі православних храмів: під час такого швидкісного спуску, ворони здирають позолоту з церковних куполів. В Росії навіть створили пернатий спецназ, до лав якого приймають таких хижаків, як яструби, соколи та сапсани. В супроводі офіцерів, ряжених в форму “під старіну”, ці птахи полюють на порушників, захищаючи московське золото. Та ворони не засмучуються: кількість храмів постійно збільшується. Та й з купола Івана Великого в Кремлі можна ризикнути. Нехай і востаннє. А ще: смикнути кота за хвоста, скинути сніг з даху на голови перехожим або по черзі кидати згори якусь річ, яку інша ворона ловитиме в 20 метрах від землі. Весело бути вороною. Відкрити / Коментувати

2022-01-07 23:16:04 Верблюди надувають піднебіння

7.01.2022. Переважно флегматичні протягом року верблюди стають “легкозаймистими” в зимові місяці: в цей час у них шлюбний період. Альфа-самець має в своєму розпорядженні гарем, що складається з 20-30 дорослих самок та дітей. Справ так багато, що немає коли і поїсти. Треба відігнати суперників, щоб не вештались поблизу. І якщо сечовипускання, дефекація і плескання хвостом по спині, тих не налякають, тоді самець кусає супротивників та б’є ногами. Щоб бути привабливими, верблюди мочаться на свої хвости, мітять все довкола темними виділеннями зі шкірних залоз. Та головне - надувають м’яке піднебіння (арабською dulaa) так, що воно перетворюється на рожевий мішок довжиною 18 см, що звисає з рота на бік. Додайте ще слину, якої у самця виділяється в цей час так багато, що аж булькає, - і жодна самка не встоїть. Готова самиця сама лягає на землю, щоб самець міг сісти на неї зверху. 15-20 хвилин - і він вже біжить до іншої, оглядаючись, щоб ніхто не підходив до вже заплідненої самиці. Відкрити / Коментувати