У прагненні повернутися до звичного життя, приймати рішення зв | NAU Informal 🇺🇦

У прагненні повернутися до звичного життя, приймати рішення зважено і свідомо, ми почали відкидати небезпеки війни й думати мирними категоріями.

Так і я довго вагався щодо позиції «за» чи «проти» очного навчання від вересня.

Я точно знав, що повернутися 4 квітня буде помилкою, яка відкине КПІшну освіту до перших днів карантину. Так і трапилося. Система не змогла в індивідуальний підхід і просто аби-як протягла семестр до кінця.

Тоді КПІ та МОН було ок правдами й неправдами приймати рішення, що шкодили якості навчання.

Тепер основна мотивація для очки — покращення освіти. Щось тут не так.

Якщо поставити на ваги:
офлайн-семестр із можливим покращенням освіти;
уникнення для КПІ ризику поєднати кременчуцьку трагедію й руйнування харківських ЗВО.

Я обрав би 2 варіант і працював над поліпшенням дистанційного навчання й мобільності до кінця війни. Як би мені не хотілося бачити людяну Політехнічну й «живе» Студмістечко. Невже зараз це можливо?

Сподіваюся, якщо у вересні безпечні умови будуть лише у відео Медіалаби, то КПІ це визнає й збереже дистанційний формат.