ЧАСТИНА 1 Одна з глибинних проблем нашого суспільства в цілом | Погляд Приходька
ЧАСТИНА 1
Одна з глибинних проблем нашого суспільства в цілому - це нелюбов до спецслужб.
Зрозуміло, що ця нелюбов продиктована сов‘єтським спадком та перманентними скандалами вже в часи після відновлення Незалежності України, та все одно - нелюбов. А ця нелюбов певним чином трансформується у нецікавість не тільки до діяльності наших спецслужб, а й світових в цілому, бо «всі однакові».
Через це, наші ЗМІ, капітально провтикали, інакше не скажеш, величезний матеріал на Newsweek, який вийшов на мій День народження, 5.07.2023, себто 20 днів тому, а там, між іншим, колосальний об‘єм інсайдів про нашу війну, а головною постаттю матеріалу постає Директор ЦРУ Уільям Бернс. Як можна було ТАКЕ залишити поза увагою не знаю, та спробую дати основні постулати звідти ну і прокоментувати їх з точки зору власного бачення ситуації.
В матеріалі говориться про те, що ЦРУ займало центральне місце у війні ще до її початку. Байден призначив Бернса як свого персонального світового «траблшутера», (рішалу проблем) - таємним оператором, здатним спілкуватися з іноземними лідерами за межами звичайних каналів, тим, хто міг би зайняти важливий простір між відкритим і прихованим, і тим, хто міг би організувати роботу на арені, яка існує між суто військовими та суто цивільними.
Як колишній посол у Росії Бернс мав особливий вплив на Україну. ЦРУ спостерігало за нскалаціями з боку Росії, і в листопаді 2021 року, за три місяці до вторгнення, Байден відправив Бернса до Москви, щоб попередити Кремль про наслідки будь-якої атаки.
Хоча Путін і зневажливо поставився до емісара Байдена, залишившись тоді у Сочі, він все ж погодився поговорити з Бернсом через захищений телефон.
Та найцікавіше в тому, що основна розмова відбулася не між Бернсом і Путіним, а між Бернсом та головою СВР РФ Наришкіним. От зараз пристебніться, а перед цим випийте якогось алкоголю:
Згідно з матеріалом Newsweek, не зважаючи на російське повномасштабне вторгнення, дві країни змогли прийняти «перевірені та справжні правила», себто «дорожню карту»
Адміністрація Байдена пообіцяла, що Сполучені Штати не воюватимуть напряму та не домагатимуться зміни режиму, а Росія обмежить свій напад на Україну та діятиме відповідно до негласних, але добре зрозумілих інструкцій щодо таємних операцій.
«Існують таємна дорожня карта, навіть якщо вона не кодифікована на папері, особливо коли людина не бере прямої участі у війні на знищення.
Це включає в себе перебування в рамках повсякденних кордонів шпигунства, не перетинаються певні кордони та не нападають на керівництво або дипломатів один одного», - заявив у матеріалі високопоставлений чиновник оборонної розвідки США.
А тепер «увага на табло»:
Думаю, вам тепер ясно, чому нам так повільно постачають зброю, яка нам дуже необхідна? Тому, що наша потужна та стрімка перемога - призведе до «regime change», а Штати обіцяли, що не сприятимуть цьому. Тепер ясно, що я був правий, коли писав, що Штати попросили Лукашенка забрати Пріґожина і ПВК «Ваґнер» до себе? Бо Пріґожин так само міг стати причиною «regime change». Тепер ясно, чому, окрім фінансового боку питання, Байден не запускає Ленд-ліз?
І таких «тепер ясно», дуже багато. Паралельно з цим, стає зрозумілим, чому Байден запросив Бернса увійти до складу його кабінету. Він відзначив «тверезий» підхід Бернса до війни РФ проти України, протистояння США з Китаєм і нових технологічних викликів…
Головною загрозою, і це не новина, для Штатів залишається Китай, та аж ніяк не РФ. Путін після заколоту слабкий, про що я також багато писав, відцентровка національних республік триває, соціальна криза поглиблюється… Залишається тільки вирішити, що дістанеться Штатам, а що Китаю після того, як Путіна не стане. А поки це вирішується…
А поки це вирішується, РФ та США після непублічних перемовин цього місяця, дійшли висновку, що війна в Україні переходить у затяжну стадію. Ну правильно… До жовтня активна фаза, а потім будемо «воландатись» аж до кінця весни 2024-го року.
