Звіт про фінансову стабільність: коротко про головне Третій | НБУ | Знати. Розуміти

Звіт про фінансову стабільність: коротко про головне

Третій матеріал із серії, присвяченій висновкам Звіту про фінансову стабільність.

Говоримо про зв’язок між обліковою ставкою НБУ і ставками банків за депозитами й кредитами.

У червні НБУ суттєво підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних. Наші фахівці пояснюють у Звіті, чому вслід за нею поступово зростуть ставки за депозитами, а вплив на кредитні ставки не буде критичним для позичальників.

Ставки за депозитами зростуть (уже зростають)

Для банків підвищення облікової ставки означає й вищі ставки за депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування НБУ. Дорожчі кредити рефінансування – стимул розпочати їх заміщення депозитами. Водночас зростає і конкуренція, що спонукатиме банки пропонувати дорожчі депозити вкладникам.

Підвищення облікової ставки обмежено вплине на вартість кредитів.

У поточних умовах не варто очікувати суттєвого зростання кредитних ставок для клієнтів.


По-перше, банки визначають вартість кредитів, орієнтуючись на фактичну вартість фондування, яка є значно нижчою, ніж облікова ставка. Середня вартість гривневих ресурсів у великих банках наразі становить близько 4% річних у гривні. І навіть, якщо банки поступово піднімуть ставки за новими депозитами, а ми бачимо, що цей процес вже розпочався, це вплине на загальну вартість фондування досить помірно.

По-друге, з початком війни бізнес-кредитування розвивається переважно завдяки державній підтримці. Згідно з умовами державних програм, наприклад "Дешеві кредити 5-7-9%", ставки є фіксованими для клієнтів. Тож позичальники, як і раніше, матимуть доступ до дешевих кредитів. Щодо споживчого кредитування, то ставки в цьому сегменті визначаються не обліковою ставкою, а співвідношенням пропозиції та попиту, який наразі є досить обмеженим.

По-третє, конкуренція банків за якісних позичальників також стримуватиме зростання ставок за кредитами.

Отже, внаслідок підвищення НБУ облікової ставки депозити в гривні стануть привабливішим інструментом заощаджень для громадян, а кредитування розвиватиметься й надалі, але з урахуванням реалій воєнного часу.

Пропонуємо також почитати інші матеріали із серії, присвяченій висновкам Звіту про фінансову стабільність:
Як війна вплинула на економіку?
Що змінилося в банківському секторі за чотири місяці війни?