Колонка Голови НБУ Кирила Шевченка для Економічної правди прис | НБУ | Знати. Розуміти

Колонка Голови НБУ Кирила Шевченка для Економічної правди присвячена монетизації державного бюджету та ризикам, які несе збереження цього підходу.

На початку широкомасштабної війни монетизація дала змогу виграти час та забезпечити критичні потреби держави, але вирішити проблеми економіки й державного бюджету такий підхід не здатен.

Який саме вплив має монетизація бюджету?

Зараз "емісійна" гривня дедалі більше потрапляє на валютний ринок, що тисне на обмінний курс. Національний банк частково стримує тиск за рахунок валютних інтервенцій, тобто витрачає обмежені міжнародні резерви. Їх зниження призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний виток попиту на валюту й імпортні товари.

Тож варіант залишити усе як є обернеться більшим тиском на курс та міжнародні резерви, втратою довіри до національної валюти, уряду та НБУ. Що більшими будуть масштаби поширення негативних очікувань, то швидшими темпами зростатимуть ціни.

Як мінімізувати ризики для України?

Наразі перед економічною політикою держави стоїть важливе завдання: перерозподілити фінансові ресурси на пріоритетні для воюючої країни завдання.

Дієвими буде, з одного боку, зменшити видатки бюджету шляхом проведення секвестру бюджету та скорочення некритичних видатків. З іншого – збільшити доходи бюджету. Це дасть змогу зменшити емісійне фінансування.

Зрозуміло, що збільшення податкового тягаря на бізнес та працівників не на часі, оскільки бізнесу потрібно відновлюватися. Тому податки повинні бути стимулом обмежити некритичне витрачання ресурсів, необхідних для продовження оборони. Зробити це можна шляхом підвищення податків на споживання, імпорт, активи, ренту.

Крім того, надважливо зараз активізувати внутрішні ринкові запозичення за рахунок підвищення ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня.

Окремим блоком роботи всіх представників влади є збільшення обсягів міжнародної допомоги.