Коли крізь розпач випнуться надії  І загудуть на вітрі степові | (Не)сказані слова

Коли крізь розпач випнуться надії 
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію 
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая 
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю, 
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає 
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю 
І в твоєму імені живу!

Василь Симоменко