Він ще раз її бачив і мовчав знову, Підняв пульс, не знав, що | (не) Типовий Поет

Він ще раз її бачив і мовчав знову,
Підняв пульс, не знав, що сказати.
Яка ж вона красива - відняло мову,
Та йому не було, чим її дивувати.

Хай банально звучить, але він закохався,
Його мозок кричав йому: "Не піддавайся"
Поруч з нею серце наче зупинялось,
І душа не мовчала - вгору здіймалась.

Він її людина, вона його половинка,
І все б він віддав за розмови хвилинку.
І скільки б не дивився, йому було мало,
Поруч з нею усе завмирало.

Вона лиш посміхнулась і сказала "привіт",
А у нього всередині все вже горить.
І в думках лиш подумав "Вона буде моєю"
Моєю.

Вони разом - це не випадково,
Вони щасливі - це небесний знак.
Вони разом - таке Боже слово.
Це не помилка й не просто так.