(Без)цільне життя Я зараз скажу для когось, можливо, дуже бан | Не боги горшки ліплять

(Без)цільне життя

Я зараз скажу для когось, можливо, дуже банальну річ, але життя без цілей — дуже кайфове.

В якийсь момент я не помітив як почав проектувати професійні звички і на персональне життя. Я підсвідомо вирішив, що все у моєму житті має мати ціль і метрики. Персональний проект? За ним стоїть ціль протестувати ідею X, щоб потім пізніше можна було спробувати ідею Y. Блоґпост? Його завдання допомогти мені збудувати ефемерний «персональний бренд». І так приблизно зі всім.

Цілей стало так багато, що вони почали поступово витісняти задоволення. Я перестав отримувати задоволення від того, що пишу або дизайню у вільний від роботи час. Були навіть моменти, коли мені здавалося, що я повністю перегорів і мені більше не хочеться займатися дизайном.

Зовсім недавно мені довелося самому собі нагадати, що не у всього має бути ціль. Можна робити персональні проекти не обов’язково для того, щоб вони вийшли в топ Producthunt. І навіть не обов’язково для того, щоб їх хтось колись побачив. А просто так, по приколу.

Коли я вчився в Могилянці, в мене був блоґ про університет — КМА Інсайдер. В ньому разом з одногрупниками (Віталік, привіт) я писав про абсолютно все, що мені хотілося. Не було ніякого контент плану, стратегії і нічого такого. Я навіть не сильно переживав, що він був зроблений на богомерзькому Вордпресі. Саме смішне, що в якийсь момент цей блоґ став доволі популярним і з метриками теж все було добре. Мене навіть називали могилянською Рітою Скітер.

Якщо вам здається, що у вас також вигорання, то спробуйте на якийсь час викинути всі цілі в смітник і пожити (без)цільно. Дуже раджу.

P.S. Число читачів цього каналу перевалило за 4000 і на честь цього я готую вам маленький сюприз. Детальніше розкажу про нього в п‘ятницю. Сюрприз буде лімітований, тому раджу увімкнути нотифікації, щоб не пропустити.